Розуміння національної єдності може виникнути лише в результаті діалогу — Дробович

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що концептуальна визначеність національної єдності та соціальної згуртованості може виникнути лише в результаті суспільного діалогу.

Таку думку він висловив під час онлайн-обговорення "Національна єдність: як "зшити" країну в умовах нестабільності й загроз", трансляція якого відбулася в Укрінформі.

 

"На мою думку, немає яскраво визначеної, стабільної концепції, яку більшість, хоча б 50%, поділяло б, і відповідно, якщо питаєш про національну єдність чи соціальну згуртованість, одразу починається плутанина.

Так само із терміном нація: хтось розуміє це як етнічну націю, хтось — політичну або громадянську, а хтось — як погане слово, пов'язане з нацизмом. Тому, очевидно, коли ми говоримо про національну згуртованість і національну єдність, то дуже важливо, щоб ми поставили питання про концептуальну визначеність.

Вона може постати тільки як результат системного діалогу, коли всі сторони хоча би матимуть уявлення, вони можуть не погоджуватись, але якщо більшість суспільства матиме хоча б уявлення, що є ота дискусія щодо хоча би цих двох концептів, уже буде легше вийти на якусь предметну дискусію," — зазначив Дробович.

Відповідно, за його словами, варто значно посилити зусилля задля налагодження такого діалогу, а тому важливо, щоб інші виклики не відвертали увагу, а навпаки привертали.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.