2022 рік у Білорусі оголошено Роком історичної пам'яті

Лукашенко наказав думати, що "поляки - окупанти, а Велике князівство Литовське - це білоруська держава". Російська імперія та СРСР - поза критикою

Як повідомляє Белсат, самопроголошений президент Лукашенко підписав указ № 1, який у Білорусі проголошено Рік історичної пам'яті.

 

На спеціальній нараді він заявив: "Вперше за роки своєї незалежності ми ставимо ці два поняття - "історія" та "політика" - поруч. Досі ми намагалися не політизувати історію".

Також він закликав "дати адекватну оцінку" періодам Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Спочатку сказав, що "історію переписувати не будемо", і одразу розповів, як її переписати:

"Давайте у підручниках з історії, у замкових та музейних експозиціях так і назвемо, наприклад, період Речі Посполитої окупацією білоруської землі поляками. Етноцидом білорусів, – сказав Лукашенко. – А що це було для наших пращурів? Рідна мова, культура, віра під забороною. Магнати на собак міняли білоруських селян. Але народ вижив і зберіг свою самобутність".

А Велике князівство Литовське, за словами Лукашенка, було чисто білоруським (хоча він, як і раніше, вважає, що Білорусь як нація "остаточно сформувалася за радянських часів").

"Сучасні литовці фактично приватизували спадщину цього державного утворення. Але що там було литовське? Мова – наша, на ній написана і Конституція – Статут. Головна віра – православ'я. Територія – переважно білоруська, українська, частково російська. Народ на 80% – наш. Слов'яни. А це основні атрибути та ознаки державності".

Насправді до складу Великого князівства Литовського входила і практично вся територія сучасної Литви. Князівство було багатонаціональним та багатоконфесійним, у ньому жили і слов'яни, і балти, і юдеї, і мусульмани.

Він також поставив у провину предкам сучасних литовців те, що "коли на всю Європу гриміли Полоцьке та Турівське князівства як центри духовності та освіти", ті "досі жили в темряві язичництва і вели примітивне господарство".

Критично дивитися на радянську спадщину Лукашенко заборонив.

На думку Лукашенка, багато хто, хто вивішував на вікнах національні прапори (які він назвав "ганчірками"), зараз "цього соромляться".

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.