У Львові розпочалися Дні реставрації

Від 6 до 17 липня у Львові реставратори проведуть майстер-класи з відновлення історичних дверей та вікон

Про це повідомляє Укрінформ.

Спеціальну альтанку для роботи облаштували у Бернардинському дворику.

"Виникає потреба у великій кількості майстрів. Власне, аби показати столярам, як відбувається процес реставрації, надати більше інформації мешканцям, як доглядати за брамами та вікнами, ми організовуємо такі семінари", - зазначив керівник ЛКП "Бюро спадщини" Павло Богайчик.

 

З 2009 по 2017 рік у Львові діяла програма співпраці міської ради і німецьких фахівців, у межах цього проєкту низка столярів пройшли майстер-класи від європейських реставраторів. А з 2018 року започаткували ЛКП "Бюро спадщини", яке самостійно займається реставрацією вікон та брам.

Під час майстер-класу всі охочі можуть побачити, як відбувається процес, взяти в руки інструменти і спробувати, щоб зрозуміти, чи реставрація це дійсно їхнє покликання.

За словами організаторів, карантинні обмеження не дали можливості зібрати велику кількість реставраторів, які могли б у реальному часі отримати кваліфіковані  консультації фахівців щодо догляду за історичною столяркою.

Ростислав Малецький, столяр і реставратор з багаторічним стажем зазначає: "Зараз у місті реставрація на дуже низькому рівні, і є великий пласт незроблених робіт. Постійно щось робиться, здається, але це крапля в морі. Треба передавати досвід, аби вчилися, аби створювалася конкуренція".

За два тижні майстри виконають основні реставраційні роботи з відновлення брами та вікна, яким понад 100 років. Функціональність як дверей, так і віконної рами майже збережені, але повністю знищено деталі декору. Завдання майстрів зробити так, щоб усі елементи відповідали історичній добі, коли їх було виготовлено.

Також у межах Днів реставрації для мешканців і гостей Львова проведуть екскурсії відновленими пам'ятками міста. Зокрема, покажуть відреставровані нагробки Личаківського цвинтаря, церкву Св. Миколая та Гарнізонний храм.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.