У Львові розпочалися Дні реставрації

Від 6 до 17 липня у Львові реставратори проведуть майстер-класи з відновлення історичних дверей та вікон

Про це повідомляє Укрінформ.

Спеціальну альтанку для роботи облаштували у Бернардинському дворику.

"Виникає потреба у великій кількості майстрів. Власне, аби показати столярам, як відбувається процес реставрації, надати більше інформації мешканцям, як доглядати за брамами та вікнами, ми організовуємо такі семінари", - зазначив керівник ЛКП "Бюро спадщини" Павло Богайчик.

 

З 2009 по 2017 рік у Львові діяла програма співпраці міської ради і німецьких фахівців, у межах цього проєкту низка столярів пройшли майстер-класи від європейських реставраторів. А з 2018 року започаткували ЛКП "Бюро спадщини", яке самостійно займається реставрацією вікон та брам.

Під час майстер-класу всі охочі можуть побачити, як відбувається процес, взяти в руки інструменти і спробувати, щоб зрозуміти, чи реставрація це дійсно їхнє покликання.

За словами організаторів, карантинні обмеження не дали можливості зібрати велику кількість реставраторів, які могли б у реальному часі отримати кваліфіковані  консультації фахівців щодо догляду за історичною столяркою.

Ростислав Малецький, столяр і реставратор з багаторічним стажем зазначає: "Зараз у місті реставрація на дуже низькому рівні, і є великий пласт незроблених робіт. Постійно щось робиться, здається, але це крапля в морі. Треба передавати досвід, аби вчилися, аби створювалася конкуренція".

За два тижні майстри виконають основні реставраційні роботи з відновлення брами та вікна, яким понад 100 років. Функціональність як дверей, так і віконної рами майже збережені, але повністю знищено деталі декору. Завдання майстрів зробити так, щоб усі елементи відповідали історичній добі, коли їх було виготовлено.

Також у межах Днів реставрації для мешканців і гостей Львова проведуть екскурсії відновленими пам'ятками міста. Зокрема, покажуть відреставровані нагробки Личаківського цвинтаря, церкву Св. Миколая та Гарнізонний храм.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".