На Полтавщині збирають кошти на пам’ятну дошку Коновальцю

До сторіччя створення Української Військової організації кілька громадських організацій звернулися із закликом вшанувати видатного борця за незалежність у ХХ столітті Євгена Коновальця

Як повідомляє сайт Новини Полтавщини, ініціатори звернення планують встановити пам'ятну дошку на честь Євгена Коновальця на фасаді будівлі комунального закладу "Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів №34 Полтавської міської ради".

Для виготовлення дошки оголошено збір коштів.

Ініціативу підтримав регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олег Пустовгар. Він наголосив, що згідно з Положенням про УІНП, затвердженим Кабінетом міністрів, цей центральний орган влади, серед іншого, "сприяє діяльності громадських об'єднань з відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу".

 

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.