У селі Вахнівці відмовились виділяти землю для пам’ятника «Борцям за волю України»

Депутати сільради села Вахнівка Липовецького району у Вінницькій області проголосували проти виділення земельної ділянки для спорудження пам’ятного знаку “Борцям за волю України”

Як повідомляє сайт Vежа, про це розповів на своїй фейсбук-сторінці депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось, який опублікував відповідь сільської голови Ганни Нагорної на своє депутатське звернення з цього приводу. Монумент мав би бути встановлений на честь бою, що відбувся поблизу села у 1920 році між українськими повстанськими загонами та більшовиками.

"Це здається диким в незалежній Україні, але це факт, що сільські депутати й керівництво цієї сільради фактично стали на позицію ворожу до своєї національної пам'яті та борців за волю України", – написав Барцьось.

"Ми погодились знайти спонсорські кошти (більшу частку) на проект" – додав Барцьось. Тож маючи усне погодження від керівництва Вахнівки, наприкінці 2019 року він направив офіційного листа до сільради, але відповіді не отримав. Після повторного звернення, сільрада надала відповідь: депутати не погодили виділення земельної ділянки.

 
Маруся (Олександра) Соколовська, загін якої  переміг більшовиків під Вахнівцями у листопаді 1920 року 

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.