У Полтаві визначили місце для пам’ятника Петлюрі

В облдержадміністрації відбулося перше засідання робочої групи з питань спорудження пам’ятника Симону Петлюрі

Учасники зібрання обговорили умови архітектурного конкурсу та строки його проведення. Пам'ятник встановлять справа від центру естетичного виховання учнівської молоді, так як це місце пов'язане з видатним діячем української державності. Тут раніше стояв будинок його батьків.

 

"Місце розташування є. Нам треба прописати умови конкурсу, склад журі й терміни. Маємо певні напрацювання", – сказала заступник директора Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства ОДА Ірина Особік.

Замовником конкурсу буде Полтавська ОДА, міська влада займається виділенням земельної ділянки. Важливе завдання – складання проєктування. Кожен з учасників групи висловив свої пропозиції та побажання.

Член консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму облдержадміністрації Оксана Бєлявська зауважила, що до участі в конкурсі варто запрошувати авторські колективи – архітектора та скульптора.

На засіданні робочої групи вирішили, що конкурс має бути всеукраїнським, відкритим та архітектурно-художнім. Також обговорили створення алеї Симона Петлюри.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".