Полтавському музею передали давньогрецький перстень. ВІДЕО

До Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали перстень із давньогрецьким написом.

Він належить до пізньоримського часу. Місцевий мешканець випадково виявив його на околицях Полтави біля села Зорівка позаминулого року. У давнину на тій території існувало поселення скіфського часу та невелике селище пізньоримської доби, повідомляє "Центральний".

 

Перстень почистили та виявили на ньому грецький напис. Звернулися до експертів за перекладом.

"Напис там був "χαριс", це побажання. Не лише "прощавай" чи "здрастуй", ще існує ряд значень. Колеги підказали, що й така фраза може бути: "радуйся за подарунок" і таке інше", - сказав директор музею Олександр Супруненко.

Персні з написом "χαρά" знаходили у дитячих похованнях на Боспорі та у Рейнській області на заході Німеччини. Багато з них перебуває у музеях.

"Потрапив на територію Полтави або ж через купців, які рухалися по Борисфену і забезпечували місцеві племена необхідним крамом, або ж це пам'ятка Скіфських воєн, коли місцеве наше населення брало участь у походах з Боспору в Малу Азію, в прилеглі території", - вважає Супруненко.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.