Полтавському музею передали давньогрецький перстень. ВІДЕО

До Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського передали перстень із давньогрецьким написом.

Він належить до пізньоримського часу. Місцевий мешканець випадково виявив його на околицях Полтави біля села Зорівка позаминулого року. У давнину на тій території існувало поселення скіфського часу та невелике селище пізньоримської доби, повідомляє "Центральний".

 

Перстень почистили та виявили на ньому грецький напис. Звернулися до експертів за перекладом.

"Напис там був "χαριс", це побажання. Не лише "прощавай" чи "здрастуй", ще існує ряд значень. Колеги підказали, що й така фраза може бути: "радуйся за подарунок" і таке інше", - сказав директор музею Олександр Супруненко.

Персні з написом "χαρά" знаходили у дитячих похованнях на Боспорі та у Рейнській області на заході Німеччини. Багато з них перебуває у музеях.

"Потрапив на територію Полтави або ж через купців, які рухалися по Борисфену і забезпечували місцеві племена необхідним крамом, або ж це пам'ятка Скіфських воєн, коли місцеве наше населення брало участь у походах з Боспору в Малу Азію, в прилеглі території", - вважає Супруненко.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.