У Полтаві визначилися з проєктом пам’ятнику Симону Петлюрі. ВІДЕО

Вчора в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулося друге засідання журі Відкритого архітектурного конкурсу на спорудження в Полтаві пам’ятника українському державному, військовому та політичному діячу, Голові Директорії, Головному отаману військ Української Народної Республіки Симону Петлюрі.

Про це повідомляє журналіст телеканалу "Центральний" Сергій Блавацький.

 

Переможцем Відкритого архітектурного конкурсу на спорудження в Полтаві пам'ятника Симону Петлюрі став відомий український скульптор, член Національної спілки художників України, академік Національної академії мистецтв України, Заслужений та народний художник України Анатолій Васильович Кущ.

У його творчому доробку — десятки пам'ятників і монументально-декоративних композицій як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, Архангелу Михаїлу на Майдані Незалежності, Пилипу Орлику у Києві. Він — один з авторів столичного Монументу Незалежності України.

Сергій Блавацький, кореспондент:

— Понад три години знадобилося членам журі, аби обрати ось цю проєктну пропозицію. Як описує її автор: для більшості глядачів скульптура Симона Петлюри розкриватиметься з півночі, від вулиці Соборності, і матиме вигляд силуету в контражурі.

Лівою рукою він спиратиметься на край столу з документами і картами, а лівою тримає ефес шаблі. Скульптура виконується в бронзі, висотою три метри і встановлюється на гранітному постаменті.

Саме цей проєкт пам'ятника ще на першому ознайомчому засіданні вподобав відомий полтавський митець Юрій Самойленко.

Юрій Самойленко, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри образотворчого мистецтва ПНПУ

— Відчувається, що автор досвідчений в монументальній скульптурі, і це дуже важливо. Скульптура несе таку напругу, внутрішня така напруга цієї постаті, і уміння поєднати деталі з загальним сприйняттям — оце те, що і є переконливим моментом, і одностайність журі говорить про те, що цей проєкт заслуговує на втілення в роботі, і ця площа отримала прекрасний пам'ятник.

Ярослав Файзулін, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП, кандидат історичних наук, член журі м. Київ

— Для мене особисто хотілося, щоб цей пам'ятник вшановував Петлюру в першу чергу як керівника Української держави і як людину, яка боролася за цю державу.


Тож всі 16 членів журі одноголосно проголосували за цей проєкт пам'ятника Симону Петлюрі. Його ще будуть доопрацьовувати, лунали пропозиції зробити вищим постамент, змінити запропонований герб на герб Кричевського, внести деякі корективи в однострій. Також фахівці ще визначатимуться власне з архітектурним плануванням, громадським простором площі.

«Для ліквідації Андрія Мельника направити до Берліна спецгрупу «Вулкан»

Після убивства у травні 1938 року Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця органи НКВД СРСР одразу взялися за Андрія Мельника, який став на чолі Організації Українських Націоналістів. Невдовзі, наприкінці 1944 року, скориставшись тим, що тривала війна і бойові дії перейшли на територію Німеччини, зробили спробу ліквідувати його у Берліні

Антон Омельченко – малорос, росіянин, українець?

Постать Антона Лукича Омельченко потребує більш грунтовного дослідження чинників, що привели українця з селища Батьки Зіньківського повіту на Полтавщині до Антарктичної експедиції фінансованої Географічним Товариством Великої Британії, під керівництвом капітана Роберта Фалколна Скота

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!