Запрацювала база даних учасників українського визвольного руху

У середу, 19 серпня, у Києві презентували базу даних з іменами вояків Військ Центральної Ради, Армії Української Держави, Галицької армії та Армії Української Народної Республіки

Відвідувачі сайту можуть швидко та безкоштовно перевірити – чи служили їхні пращури в українських військах протягом 1917-1924 рр. Для цього достатньо ввести прізвище та ім'я у пошукове поле.

Запуск інтернет-порталу, що носить назву "Імена самостійної України", приурочили до 10-ї річниці створення "Героїки" – благодійного фонду, що займається вивченням та популяризацією української військової історії, спорудженням пам'ятників та пам'ятних знаків на честь борців за незалежність України. Волонтери фонду працювали над формуванням бази протягом 10 років. Робота велась на території 6 держав.

 

Активісти опрацювали документи з українських, чеських, американських та польських архівів, що містять інформацію про особовий склад українських військових формувань 1917-1924 рр. Були досліджені діаспорні періодичні видання та сфотографовано понад 13 тисяч поховань українських емігрантів у США, Канаді, Польщі, Німеччині та Чехії. Обробка та співставлення одержаних відомостей дозволили сформувати інтерактивну базу даних на 12 300 осіб.

"Проєкт реалізовано зусиллями волонтерів. Без бюджетного чи грантового фінансування. Сам сайт розроблений Максимом Горковчуком та Василем Хижим – добродіями, які створили дорогий програмний продукт абсолютно безкоштовно. Що значить інтерактивний портал? Він щодня оновлюється. З'являються нові імена, документи, фотографії і геолокації. Відбувається взаємодія із користувачами, які діляться своїми матеріалами", – пояснює керівник проєкту та очільник "Героїки" Павло Подобєд.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.