Запрацювала база даних учасників українського визвольного руху

У середу, 19 серпня, у Києві презентували базу даних з іменами вояків Військ Центральної Ради, Армії Української Держави, Галицької армії та Армії Української Народної Республіки

Відвідувачі сайту можуть швидко та безкоштовно перевірити – чи служили їхні пращури в українських військах протягом 1917-1924 рр. Для цього достатньо ввести прізвище та ім'я у пошукове поле.

Запуск інтернет-порталу, що носить назву "Імена самостійної України", приурочили до 10-ї річниці створення "Героїки" – благодійного фонду, що займається вивченням та популяризацією української військової історії, спорудженням пам'ятників та пам'ятних знаків на честь борців за незалежність України. Волонтери фонду працювали над формуванням бази протягом 10 років. Робота велась на території 6 держав.

 

Активісти опрацювали документи з українських, чеських, американських та польських архівів, що містять інформацію про особовий склад українських військових формувань 1917-1924 рр. Були досліджені діаспорні періодичні видання та сфотографовано понад 13 тисяч поховань українських емігрантів у США, Канаді, Польщі, Німеччині та Чехії. Обробка та співставлення одержаних відомостей дозволили сформувати інтерактивну базу даних на 12 300 осіб.

"Проєкт реалізовано зусиллями волонтерів. Без бюджетного чи грантового фінансування. Сам сайт розроблений Максимом Горковчуком та Василем Хижим – добродіями, які створили дорогий програмний продукт абсолютно безкоштовно. Що значить інтерактивний портал? Він щодня оновлюється. З'являються нові імена, документи, фотографії і геолокації. Відбувається взаємодія із користувачами, які діляться своїми матеріалами", – пояснює керівник проєкту та очільник "Героїки" Павло Подобєд.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.