Громадськість протестує проти четвертого конкурсу на Великий герб

Триває дискусія навколо постанови Верховної Ради України про проведення нового конкурсу на Великий державний герб України.

Демократичне об'єднання "Українська національна рада" опублікувала заяву, в якій називає недоцільним проведення нового конкурсу.

"Згадка в Конституції України про "великий герб" з'явилася під тиском комуністичної більшості у тодішній Верховній Раді. Це на той час був вимушений компроміс," – зазначається у заяві.

"Герби не створюються чиновниками! Якщо держава встановлює новий герб, то це означає перезаснування держави і порушення державного правонаступництва. Тим більше, що великі герби властиві імперіям, а Україна – не імперія. Навіть Російська Федерація, яка є імперією, відмовилась від великого герба, успадкувавши герб Російської імперії," – відзначає у заяві голова Української Національної Ради Юрій Пальчуковський.

Не всі роботи, які надсилаються на минулі конкурси, відповідали його вимогам, розповідає автор книги "Наш герб" Богдан Завітій у інтерв'ю 5 каналу.

Дослідник також стверджує, що великий герб притаманний державам з іншою формою правління:

"Ми не є монархія. Бо зазвичай зараз монархії мають великі герби. Або маленькі держави з великими амбіціями... На жаль, 30 років авантюр, інтриг і решта так цю справу знеславили, що її треба облишити. Не готові, не вміємо, незрілі", – каже Завітій.

Щойно оголошений конкурс буде вже четвертим на ескіз Великого Герба, що його проводитимуть в Україні. Попередні конкурси відбулися у 1991 році, в 1996–97 та у 2007–2009 роках.

 

Олексій Кохан. Проект державного герба України, грудень 1991. Співавтори: Андрій Гречило й Іван Турецький. 19 лютого 1992-го затверджений Верховною Радою як малий державний герб України (ЦДАВО). Більше - дивіться у галереї "НАШ ГЕРБ"

Професор Станіслав Кульчицький, головний науковий співробітник Інституту історії НАН України, брав участь у роботі комісії, яка відбирала ескізи Великого Герба в двотисячних роках.

"Ми досить "плідно" засідали, щоб усе це закінчилось пшиком. У принципі, є вже герб, який ми називаємо Малим. Ставити туди ще фігуру козака і лева, й об'єднувати – герб Великої України і Малої України – Західної – я думаю, що сенсу в цьому вже немає. Це буде дуже складний малюнок, і уявляю, яким він буде на печатках. Головне те, що вже є Тризуб", – каже професор Кульчицький в інтерв'ю Радіо Свобода.

"Власне кажучи, треба забути про цю тему. Думаю, що обійдемося без Великого Герба. Ми стільки років жили без Великого Герба – дійсно, можна й далі жити", – каже професор Кульчицький.

Нагадуємо, 25 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради була прийнята Постанова про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. За неї проголосувало 279 депутатів.

В Українському інституті національної пам'яті скептично поставилися до цієї ініціативи.

"З точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав голова установи Антон Дробович.  

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.