Громадськість протестує проти четвертого конкурсу на Великий герб

Триває дискусія навколо постанови Верховної Ради України про проведення нового конкурсу на Великий державний герб України.

Демократичне об'єднання "Українська національна рада" опублікувала заяву, в якій називає недоцільним проведення нового конкурсу.

"Згадка в Конституції України про "великий герб" з'явилася під тиском комуністичної більшості у тодішній Верховній Раді. Це на той час був вимушений компроміс," – зазначається у заяві.

"Герби не створюються чиновниками! Якщо держава встановлює новий герб, то це означає перезаснування держави і порушення державного правонаступництва. Тим більше, що великі герби властиві імперіям, а Україна – не імперія. Навіть Російська Федерація, яка є імперією, відмовилась від великого герба, успадкувавши герб Російської імперії," – відзначає у заяві голова Української Національної Ради Юрій Пальчуковський.

Не всі роботи, які надсилаються на минулі конкурси, відповідали його вимогам, розповідає автор книги "Наш герб" Богдан Завітій у інтерв'ю 5 каналу.

Дослідник також стверджує, що великий герб притаманний державам з іншою формою правління:

"Ми не є монархія. Бо зазвичай зараз монархії мають великі герби. Або маленькі держави з великими амбіціями... На жаль, 30 років авантюр, інтриг і решта так цю справу знеславили, що її треба облишити. Не готові, не вміємо, незрілі", – каже Завітій.

Щойно оголошений конкурс буде вже четвертим на ескіз Великого Герба, що його проводитимуть в Україні. Попередні конкурси відбулися у 1991 році, в 1996–97 та у 2007–2009 роках.

 

Олексій Кохан. Проект державного герба України, грудень 1991. Співавтори: Андрій Гречило й Іван Турецький. 19 лютого 1992-го затверджений Верховною Радою як малий державний герб України (ЦДАВО). Більше - дивіться у галереї "НАШ ГЕРБ"

Професор Станіслав Кульчицький, головний науковий співробітник Інституту історії НАН України, брав участь у роботі комісії, яка відбирала ескізи Великого Герба в двотисячних роках.

"Ми досить "плідно" засідали, щоб усе це закінчилось пшиком. У принципі, є вже герб, який ми називаємо Малим. Ставити туди ще фігуру козака і лева, й об'єднувати – герб Великої України і Малої України – Західної – я думаю, що сенсу в цьому вже немає. Це буде дуже складний малюнок, і уявляю, яким він буде на печатках. Головне те, що вже є Тризуб", – каже професор Кульчицький в інтерв'ю Радіо Свобода.

"Власне кажучи, треба забути про цю тему. Думаю, що обійдемося без Великого Герба. Ми стільки років жили без Великого Герба – дійсно, можна й далі жити", – каже професор Кульчицький.

Нагадуємо, 25 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради була прийнята Постанова про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. За неї проголосувало 279 депутатів.

В Українському інституті національної пам'яті скептично поставилися до цієї ініціативи.

"З точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав голова установи Антон Дробович.  

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського