Громадськість протестує проти четвертого конкурсу на Великий герб

Триває дискусія навколо постанови Верховної Ради України про проведення нового конкурсу на Великий державний герб України.

Демократичне об'єднання "Українська національна рада" опублікувала заяву, в якій називає недоцільним проведення нового конкурсу.

"Згадка в Конституції України про "великий герб" з'явилася під тиском комуністичної більшості у тодішній Верховній Раді. Це на той час був вимушений компроміс," – зазначається у заяві.

"Герби не створюються чиновниками! Якщо держава встановлює новий герб, то це означає перезаснування держави і порушення державного правонаступництва. Тим більше, що великі герби властиві імперіям, а Україна – не імперія. Навіть Російська Федерація, яка є імперією, відмовилась від великого герба, успадкувавши герб Російської імперії," – відзначає у заяві голова Української Національної Ради Юрій Пальчуковський.

Не всі роботи, які надсилаються на минулі конкурси, відповідали його вимогам, розповідає автор книги "Наш герб" Богдан Завітій у інтерв'ю 5 каналу.

Дослідник також стверджує, що великий герб притаманний державам з іншою формою правління:

"Ми не є монархія. Бо зазвичай зараз монархії мають великі герби. Або маленькі держави з великими амбіціями... На жаль, 30 років авантюр, інтриг і решта так цю справу знеславили, що її треба облишити. Не готові, не вміємо, незрілі", – каже Завітій.

Щойно оголошений конкурс буде вже четвертим на ескіз Великого Герба, що його проводитимуть в Україні. Попередні конкурси відбулися у 1991 році, в 1996–97 та у 2007–2009 роках.

 

Олексій Кохан. Проект державного герба України, грудень 1991. Співавтори: Андрій Гречило й Іван Турецький. 19 лютого 1992-го затверджений Верховною Радою як малий державний герб України (ЦДАВО). Більше - дивіться у галереї "НАШ ГЕРБ"

Професор Станіслав Кульчицький, головний науковий співробітник Інституту історії НАН України, брав участь у роботі комісії, яка відбирала ескізи Великого Герба в двотисячних роках.

"Ми досить "плідно" засідали, щоб усе це закінчилось пшиком. У принципі, є вже герб, який ми називаємо Малим. Ставити туди ще фігуру козака і лева, й об'єднувати – герб Великої України і Малої України – Західної – я думаю, що сенсу в цьому вже немає. Це буде дуже складний малюнок, і уявляю, яким він буде на печатках. Головне те, що вже є Тризуб", – каже професор Кульчицький в інтерв'ю Радіо Свобода.

"Власне кажучи, треба забути про цю тему. Думаю, що обійдемося без Великого Герба. Ми стільки років жили без Великого Герба – дійсно, можна й далі жити", – каже професор Кульчицький.

Нагадуємо, 25 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради була прийнята Постанова про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. За неї проголосувало 279 депутатів.

В Українському інституті національної пам'яті скептично поставилися до цієї ініціативи.

"З точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав голова установи Антон Дробович.  

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".