В Інституті нацпам'яті не бачать сенсу розробляти новий герб

Антон Дробович вважає, що Тризуб є один з найгарніших гербів у світі, він прийнятний для всіх українців, тож немає потреби в розробці нового

Про це голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович сказав кореспонденту Укрінформу , коментуючи ухвалення Верховною Радою постанови про розробку ескізу Великого Державного Герба України.

"У 20-ій статті Конституції, дійсно, йдеться про Великий Герб України. Є історія питання, чому є ця стаття в Конституції, всі історики її знають. Але з точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав Дробович.

 

Водночас він додав, що логіка виникнення великих гербів зазвичай зумовлена тим, що є колишні імперії або країни, до яких входять декілька територій з окремою історією, геральдикою, - тож для того, щоб консолідувати в символічному плані ці території, існують великі герби.

"Для України це не потрібно. Український Тризуб – Герб Княжої держави – сприймається і в Донецьку, і у Львові, і в Севастополі, і в Києві. Всі його розуміють, відчувають. Він стародавній, і тому немає жодної потреби в розробці нового. Вже багато разів до цього питання поверталися, але нам здається, що є більш нагальні питання, якими можна зараз займатися", - зазначив голова УІНП.

Він також нагадав, що, за Конституцією, Малий Герб має бути обов'язковою частиною і Великого Герба.

"Тобто в будь-якому разі він там буде. В цьому немає великої проблеми. Але немає сенсу, якщо є прекрасний діючий герб, який усім зрозумілий, – один з найстильніших, найкрасивіших гербів взагалі у світі! І це не тільки позиція моя як українця, а й багатьох фахівців у цій темі, які кажуть, що це дуже лаконічний, дуже гарний герб. Тож наша позиція така. Наші фахівці вважають, що це недоцільно, і я з ними солідарний", - сказав Дробович.

Разом з тим він додав, що є законодавча влада, і УІНП як виконавча всіляко долучиться до експертизи, до розробки Великого Державного Герба.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.