В Інституті нацпам'яті не бачать сенсу розробляти новий герб

Антон Дробович вважає, що Тризуб є один з найгарніших гербів у світі, він прийнятний для всіх українців, тож немає потреби в розробці нового

Про це голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович сказав кореспонденту Укрінформу , коментуючи ухвалення Верховною Радою постанови про розробку ескізу Великого Державного Герба України.

"У 20-ій статті Конституції, дійсно, йдеться про Великий Герб України. Є історія питання, чому є ця стаття в Конституції, всі історики її знають. Але з точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав Дробович.

 

Водночас він додав, що логіка виникнення великих гербів зазвичай зумовлена тим, що є колишні імперії або країни, до яких входять декілька територій з окремою історією, геральдикою, - тож для того, щоб консолідувати в символічному плані ці території, існують великі герби.

"Для України це не потрібно. Український Тризуб – Герб Княжої держави – сприймається і в Донецьку, і у Львові, і в Севастополі, і в Києві. Всі його розуміють, відчувають. Він стародавній, і тому немає жодної потреби в розробці нового. Вже багато разів до цього питання поверталися, але нам здається, що є більш нагальні питання, якими можна зараз займатися", - зазначив голова УІНП.

Він також нагадав, що, за Конституцією, Малий Герб має бути обов'язковою частиною і Великого Герба.

"Тобто в будь-якому разі він там буде. В цьому немає великої проблеми. Але немає сенсу, якщо є прекрасний діючий герб, який усім зрозумілий, – один з найстильніших, найкрасивіших гербів взагалі у світі! І це не тільки позиція моя як українця, а й багатьох фахівців у цій темі, які кажуть, що це дуже лаконічний, дуже гарний герб. Тож наша позиція така. Наші фахівці вважають, що це недоцільно, і я з ними солідарний", - сказав Дробович.

Разом з тим він додав, що є законодавча влада, і УІНП як виконавча всіляко долучиться до експертизи, до розробки Великого Державного Герба.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка