В Інституті нацпам'яті не бачать сенсу розробляти новий герб

Антон Дробович вважає, що Тризуб є один з найгарніших гербів у світі, він прийнятний для всіх українців, тож немає потреби в розробці нового

Про це голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович сказав кореспонденту Укрінформу , коментуючи ухвалення Верховною Радою постанови про розробку ескізу Великого Державного Герба України.

"У 20-ій статті Конституції, дійсно, йдеться про Великий Герб України. Є історія питання, чому є ця стаття в Конституції, всі історики її знають. Але з точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав Дробович.

 

Водночас він додав, що логіка виникнення великих гербів зазвичай зумовлена тим, що є колишні імперії або країни, до яких входять декілька територій з окремою історією, геральдикою, - тож для того, щоб консолідувати в символічному плані ці території, існують великі герби.

"Для України це не потрібно. Український Тризуб – Герб Княжої держави – сприймається і в Донецьку, і у Львові, і в Севастополі, і в Києві. Всі його розуміють, відчувають. Він стародавній, і тому немає жодної потреби в розробці нового. Вже багато разів до цього питання поверталися, але нам здається, що є більш нагальні питання, якими можна зараз займатися", - зазначив голова УІНП.

Він також нагадав, що, за Конституцією, Малий Герб має бути обов'язковою частиною і Великого Герба.

"Тобто в будь-якому разі він там буде. В цьому немає великої проблеми. Але немає сенсу, якщо є прекрасний діючий герб, який усім зрозумілий, – один з найстильніших, найкрасивіших гербів взагалі у світі! І це не тільки позиція моя як українця, а й багатьох фахівців у цій темі, які кажуть, що це дуже лаконічний, дуже гарний герб. Тож наша позиція така. Наші фахівці вважають, що це недоцільно, і я з ними солідарний", - сказав Дробович.

Разом з тим він додав, що є законодавча влада, і УІНП як виконавча всіляко долучиться до експертизи, до розробки Великого Державного Герба.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.