В Інституті нацпам'яті не бачать сенсу розробляти новий герб

Антон Дробович вважає, що Тризуб є один з найгарніших гербів у світі, він прийнятний для всіх українців, тож немає потреби в розробці нового

Про це голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович сказав кореспонденту Укрінформу , коментуючи ухвалення Верховною Радою постанови про розробку ескізу Великого Державного Герба України.

"У 20-ій статті Конституції, дійсно, йдеться про Великий Герб України. Є історія питання, чому є ця стаття в Конституції, всі історики її знають. Але з точки зору фахівців Українського інституту національної пам'яті немає доцільності в розробці Великого Державного Герба України. Тризуба, який є зараз, цілком достатньо. Це консолідуючий герб, він зрозумілий, всіма сприйнятний", - сказав Дробович.

 

Водночас він додав, що логіка виникнення великих гербів зазвичай зумовлена тим, що є колишні імперії або країни, до яких входять декілька територій з окремою історією, геральдикою, - тож для того, щоб консолідувати в символічному плані ці території, існують великі герби.

"Для України це не потрібно. Український Тризуб – Герб Княжої держави – сприймається і в Донецьку, і у Львові, і в Севастополі, і в Києві. Всі його розуміють, відчувають. Він стародавній, і тому немає жодної потреби в розробці нового. Вже багато разів до цього питання поверталися, але нам здається, що є більш нагальні питання, якими можна зараз займатися", - зазначив голова УІНП.

Він також нагадав, що, за Конституцією, Малий Герб має бути обов'язковою частиною і Великого Герба.

"Тобто в будь-якому разі він там буде. В цьому немає великої проблеми. Але немає сенсу, якщо є прекрасний діючий герб, який усім зрозумілий, – один з найстильніших, найкрасивіших гербів взагалі у світі! І це не тільки позиція моя як українця, а й багатьох фахівців у цій темі, які кажуть, що це дуже лаконічний, дуже гарний герб. Тож наша позиція така. Наші фахівці вважають, що це недоцільно, і я з ними солідарний", - сказав Дробович.

Разом з тим він додав, що є законодавча влада, і УІНП як виконавча всіляко долучиться до експертизи, до розробки Великого Державного Герба.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.