Найбільший скарб монет князя Володимира за 100 років. ФОТО

У місцевості Городниця, у Житомирській області знайшли скарб монет часів князів Володимира Святославича та Святополка Ярополковича.

Скарб складається з 32 монет найдавніших типів. Протягом більш ніж 100 років знаходили лише поодинокі монети київських князів.

На монетах видно зображення князя Володимира на київському престолі та його знак, який сьогодні є Державним гербом України.

 
Монета князя Володимира Святославовича з скарбу у Городниці
більше гіпотез про семантику княжого знака - у публікації "Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?"

На монетах Святополка Ярославича княжий знак має вигляд не тризуба, а двозуба.

Монети були знайдені "за побутових обставин". Про це повідомив історик Олександр Алфьоров на своїй facebook-сторінці:

"Вчора пізно вечорі зі мною вийшли на зв'язок знайомі знайомих і сказали, що за абсолютно побутових обставин були знайдені ці монети. З перших слів ми дійшли спільної згоди – ця знахідка сторіччя має згідно з законом бути переданою Державі. Триває передача."

 
"Скарб національного значення!" - написав у facebook історик Олександр Алфьоров. Знахідка княжих монет у Городниці - найбільша за більш ніж 100 років 

Більше подробиць – незабаром у окремій публікації Олександра Алфьорова.

Нагадуємо. Найдавніші монети київських князів датують часами князя Володимира Святославовича (кінець Х – початок ХІ століть). Свої монети карбували також його наступники на київському престолі Святополк Ярополкович та Ярослав Володимирович.

 
Зображення князя Володимира Святославовича на одній з монет скарбу з Городниці

У 1876 році під час будівельних робіт на Вознесенському спуску у Києві знайшли 120 монет. Це був останній з великих скарбів монет київських князів. До сьогодняшнього дня було відомо про існування приблизно 400 монет князів Володимира Святого, Ярополка Окаянного та Ярослава Мудрого.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".