Відбудеться Перший петлюрівський суботник

8 та 9 серпня 2020 року на Замковій горі у Києві відбудеться впорядкування місця поховання козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Нині могила богданівців занедбана, потребує належної меморіалізації та облаштування території

1 травня 1917 року в Києві було проголошено створення 1-го Українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Ця подія започаткувала українізацію військових частин в російській армії. Вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, 8 серпня на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків. Унаслідок нападу загинуло 16 українських військовиків та понад 50 було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, зорганізований на урядовому рівні. Багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького, облаштованій на Замковій (Флорівській) горі у Києві, встановили дубовий хрест. Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом: "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 років місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за державність України.

Організатори закликають усіх небайдужих долучися до першого Петлюрівського суботника.

Збір волонтерів – 8 і 9 серпня о 10:00–10:30 біля центрального входу до Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2).

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.