Демонтовано останній в Україні пам’ятник Енгельсу

П'ятиметровий пам’ятник засновнику марксизму та комуністичної ідеології Фрідріху Енгельсу демонтували 16 вересня в селі Горошине Семенівського району на Полтавщині

Про це повідомив голова ГО "Світанок" Вадим Поздняков та регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олег Пустовгар. Після демонтажу пам'ятник розібрали на частини й передали до "Парку радянського періоду" неподалік Путивля, Сумської області.

Олег Пустовгар розповів, що громадська організація "Світанок" та УІНП неодноразово надсилали листа до керівництва Горошинської сільської ради щодо демонтажу пам'ятника. На початку року вони отримали відповідь від сільради, що виникла затримка демонтажу монументу через брак коштів та пандемію. Але згодом пам'ятник все ж таки прибрали.

"Це добрий приклад цивілізованого європейського підходу. Зроблю все можливе, щоби цю практику поширити й на інші пам'ятники комуністичної епохи Полтавській області, які лишилися не демонтованими. Скажімо, Свердлов у селі Калинківка неподалік Семенівки, Чапаєв у Лубнах, Маркс біля Кременчука тощо. Найбільший такий музей серед країн ЄС створили в Литві", – сказав Олег Пустовгар.

Пустовгар говорить, що "вчення Маркса-Енгельса" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи. Тому меморіалізація Фрідріха Енгельса – це активна пропаганда комуністичного тоталітарного режиму.

 

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».