На Донеччині згорів дерев’яний собор ХІХ століття

Петропавлівський храм був збудований в 1848 році

8 вересня у Лимані Донецької області згорів дерев'яний собор. Він належав Горлівській єпархії УПЦ МП.

Як повідомляє сайт svoi.sity церква була унікальною спорудою. Його історію детально досліджувала мешканка Лиману Людмила Клименко.

"З Петропавловської церкви фактично розпочалось місто Лиман. Тоді воно називалось войськова слобідка Нижній Лиман, – оповідає дослідниця. – Першопоселенцями тут були черкаси та козаки, що тікали від панування Польші. Скоріш за все, церкву в розібранному вигляді вони також привезли з собою, адже будували її взимку, що відображено в метричних книгах 1767 року.

Та споруда прослужила вірянам 90 років, а коли вона почала руйнуватись, вони вирішили збудувати новий храм. Але не на тому самому місці, а за 800 метрів. Будівництво завершилось в 1848 році. Так і з'явилася та церква, яку ми щойно втратили. Більше старовинних дерев'яних церков на Лиманщині не залишилось" - сказала вона.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.