На Донеччині згорів дерев’яний собор ХІХ століття

Петропавлівський храм був збудований в 1848 році

8 вересня у Лимані Донецької області згорів дерев'яний собор. Він належав Горлівській єпархії УПЦ МП.

Як повідомляє сайт svoi.sity церква була унікальною спорудою. Його історію детально досліджувала мешканка Лиману Людмила Клименко.

"З Петропавловської церкви фактично розпочалось місто Лиман. Тоді воно називалось войськова слобідка Нижній Лиман, – оповідає дослідниця. – Першопоселенцями тут були черкаси та козаки, що тікали від панування Польші. Скоріш за все, церкву в розібранному вигляді вони також привезли з собою, адже будували її взимку, що відображено в метричних книгах 1767 року.

Та споруда прослужила вірянам 90 років, а коли вона почала руйнуватись, вони вирішили збудувати новий храм. Але не на тому самому місці, а за 800 метрів. Будівництво завершилось в 1848 році. Так і з'явилася та церква, яку ми щойно втратили. Більше старовинних дерев'яних церков на Лиманщині не залишилось" - сказала вона.

 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.