Краматорській школі присвоїли ім'я Степана Чубенка

У Краматорську школі №12 присвоїли ім'я Степана Чубенка, жорстоко вбитого в 2014 році проросійськими бойовиками

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на виконуючу обов'язки начальника міськуправління освіти Краматорська Олену Дригу.

 

"Так, сьогодні на сесії Краматорської міської ради депутатами було прийнято рішення про присвоєння загальноосвітній школі №12 імені свого колишнього учня Степана Чубенка", - сказала Дрига.

Вона зазначила, що ініціювали це рішення і учні, і педагогічний колектив школи, і депутати міськради, і в цілому громадськість Краматорська.

За словами Дриги, мама Степана і сьогодні працює в цій школі вчителем російської мови та літератури, і це рішення депутатів для неї, як і для всіх працівників та учнів школи дуже важливо і цінно.

Степан Чубенко, 1997 р.н., мріяв стати професійним футболістом, був воротарем футбольного клубу "Авангард" (Краматорськ). З початком проросійських виступів в Україні в 2014-му він з друзями брав участь у мітингах на підтримку цілісності України. Хлопці носили воду, продукти, засоби гігієни українським військовим, які прибули в місто. Під час обстрілу він допомагав спускатися в сховище літнім людям, носив їм воду, коли місто опинилося відрізаним від водопостачання. Ризикуючи життям, Степан зняв з міської площі прапор "ДНР".

У червні 2014 року його в Донецьку затримали бойовики з батальйону "Керч", за однією з версій - за блакитно-жовту стрічку на рюкзаку.

За даними розслідування, підтвердженими в українському суді, Степан зазнав тортур і був розстріляний бойовиками "ДНР" за проукраїнську позицію.

Степана Чубенка посмертно нагороджено орденом "За мужність" III ступеня.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.