У Слов'янську відкрили дві меморіальні дошки. ВІДЕО

28 квітня у Слов'янську відбулося відкриття двох меморіальних дошок. Перша дошка, присвячена організації "Просвіта", яка діяла у місті у 1942-1943 роках. Друга - уродженцеві Слов’янська, підполковнику армії УНР Атаназію Гонті

Виготовлені коштом голови Правління ГО "Українська Ініціатива" Юрія Косенка дошки були встановлені на будівлях Хіміко-механічного технікуму та БДЮТ, відповідно (обидві будівлі знаходяться на вулиці Центральній).

 

Головним організатором заходів стала міськрада Слов'янська, від імені якої до присутніх звернувся заступник міського голови Юрій Підлісний. Вагому участь у процесі погодження дозволів на встановлення меморіальних дошок взяла обласна організація краєзнавців Донеччини, керівник якої, Валерій Романько був ведучим заходів.

Окремо варто підкреслити важливий внесок Тетяни Лисак, яка є представником ГО "Українська Ініціатива" у Слов'янську та активістом-краєзнавцем водночас.

Важливим інформаційним доповненням заходів стало поширення великої кількості літератури національно-просвітницького спрямування, яка була надана ГО "Українська Ініціатива" (своєю чергою, цю літературу організація отримала від ДП "Центр захисту інформаційного простору України" в рамках Меморандуму про співпрацю).

Участь у заході взяли представники органів місцевого самоврядування, краєзнавці, журналісти, активісти ГО "Українська Ініціатива", представники громадськості.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.