На «UA: Першому» вироблятимуть документальний серіал про здобуття Україною незалежності

Історик, журналіст, автор і ведучий програми «Розсекречена історія» на «UA: Першому» Олександр Зінченко розробляє проєкт документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності.

Про це в інтерв'ю "Детектору суспільного мовлення" сказав член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Ярослав Лодигін, відповідальний за телевізійну платформу.

Олександр Зінченко під час запису програми
Олександр Зінченко під час запису програми "Розсекречена історія"
Фото: пресслужби Суспільного

"Ми вступаємо у виробничий процес документального серіалу про розпад Радянського Союзу та здобуття Україною незалежності, який вийде наступного року. Цей проєкт розробляє Олександр Зінченко.

Серіал про незалежність викликав велику зацікавленість в ЄМС (Європейська спілка мовників. – Ред.). Ми розглядаємо його як можливість зробити глобальну історію, яку побачать не тільки в Україні, але й у багатьох країнах", – сказав Ярослав Лодигін.

Він зазначив, що НСТУ оголосить мистецький конкурс на відбір продакшн-компанії, яка за сценарієм Суспільного вироблятиме цей документальний серіал.

За його словами, технічний ресурс каналу наразі обмежений, тому для виробництва нових проєктів мусять шукати сторонню допомогу.


Нагадуємо, що на "UA: Першому" виходила історична програма "Розсекречена історія" Олександра Зінченка.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.