Спецпроект

Фестиваль у Швеції обрав світлину з проєкту Лесі Марущак про Голодомор для головного промофото

Один із образів проєкту «Mарія» канадської фотографині та художниці українського походження Лесі Марущак став головним рекламним зображенням фестивалю Landskrona Foto Festival в Швеції та демонструється на цифрових білбордах у центрі міста.

Про це повідомляє Свiтовий конґрес українців (СКУ) у Фейсбуці.

 

"Світовий конґрес українців вітає Лесю Марущак з досягненнями та міжнародним визнанням її робіт, включно з проєктом "МАРІЯ"", - зазначив перший віцепрезидент СКУ та голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору Стефан Романів.

Довідка. "Марія" - це один зі складників великої мультимедійної арт-інсталяції, що пов'язана з мобільним меморіальним простором. Проєкт присвячений пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр.

У центрі уваги – портрет юної дівчини Марії, якій вдалося вижити і перебратися в Канаду, у той час як мільйони людей загинули. Окрім книги, у проєкті представлені також виставка зображень та інсталяцій, фільм і серія лекцій.

У травні 2019 року художня книга Лесі Марущак "Марія" здобула найвищу нагороду на Міжнародному фестивалі "Книжковий арсенал" у Києві, а також увійшла до кінцевого списку на Афінському фестивалі фотокниг та престижному Prix du livre, Recontres d'Arles.

Проєкт "Марія" також був представлений в Парижі у рамках рамках ParisArtistes та престижної фотовиставки Objectif FEMMES 4-6 жовтня 2019 року.

Інсталяція Лесі Марущак з проєкту "Марія" демонструвалася онлайн в червні в США.

Світовий конґрес українців надав патронат проекту "Марія".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.