Спецпроект

Фестиваль у Швеції обрав світлину з проєкту Лесі Марущак про Голодомор для головного промофото

Один із образів проєкту «Mарія» канадської фотографині та художниці українського походження Лесі Марущак став головним рекламним зображенням фестивалю Landskrona Foto Festival в Швеції та демонструється на цифрових білбордах у центрі міста.

Про це повідомляє Свiтовий конґрес українців (СКУ) у Фейсбуці.

 

"Світовий конґрес українців вітає Лесю Марущак з досягненнями та міжнародним визнанням її робіт, включно з проєктом "МАРІЯ"", - зазначив перший віцепрезидент СКУ та голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору Стефан Романів.

Довідка. "Марія" - це один зі складників великої мультимедійної арт-інсталяції, що пов'язана з мобільним меморіальним простором. Проєкт присвячений пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр.

У центрі уваги – портрет юної дівчини Марії, якій вдалося вижити і перебратися в Канаду, у той час як мільйони людей загинули. Окрім книги, у проєкті представлені також виставка зображень та інсталяцій, фільм і серія лекцій.

У травні 2019 року художня книга Лесі Марущак "Марія" здобула найвищу нагороду на Міжнародному фестивалі "Книжковий арсенал" у Києві, а також увійшла до кінцевого списку на Афінському фестивалі фотокниг та престижному Prix du livre, Recontres d'Arles.

Проєкт "Марія" також був представлений в Парижі у рамках рамках ParisArtistes та престижної фотовиставки Objectif FEMMES 4-6 жовтня 2019 року.

Інсталяція Лесі Марущак з проєкту "Марія" демонструвалася онлайн в червні в США.

Світовий конґрес українців надав патронат проекту "Марія".

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.