Спецпроект

Фестиваль у Швеції обрав світлину з проєкту Лесі Марущак про Голодомор для головного промофото

Один із образів проєкту «Mарія» канадської фотографині та художниці українського походження Лесі Марущак став головним рекламним зображенням фестивалю Landskrona Foto Festival в Швеції та демонструється на цифрових білбордах у центрі міста.

Про це повідомляє Свiтовий конґрес українців (СКУ) у Фейсбуці.

 

"Світовий конґрес українців вітає Лесю Марущак з досягненнями та міжнародним визнанням її робіт, включно з проєктом "МАРІЯ"", - зазначив перший віцепрезидент СКУ та голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору Стефан Романів.

Довідка. "Марія" - це один зі складників великої мультимедійної арт-інсталяції, що пов'язана з мобільним меморіальним простором. Проєкт присвячений пам'яті жертв Голодомору 1932-33 рр.

У центрі уваги – портрет юної дівчини Марії, якій вдалося вижити і перебратися в Канаду, у той час як мільйони людей загинули. Окрім книги, у проєкті представлені також виставка зображень та інсталяцій, фільм і серія лекцій.

У травні 2019 року художня книга Лесі Марущак "Марія" здобула найвищу нагороду на Міжнародному фестивалі "Книжковий арсенал" у Києві, а також увійшла до кінцевого списку на Афінському фестивалі фотокниг та престижному Prix du livre, Recontres d'Arles.

Проєкт "Марія" також був представлений в Парижі у рамках рамках ParisArtistes та престижної фотовиставки Objectif FEMMES 4-6 жовтня 2019 року.

Інсталяція Лесі Марущак з проєкту "Марія" демонструвалася онлайн в червні в США.

Світовий конґрес українців надав патронат проекту "Марія".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".