Вулиця на честь Омеляна Пріцака – під загрозою

У громадському обговоренні перемагає думка назвати вулицю іменем радянського вченого Францевича

Влітку цього року на сайті Київської міської державної адміністрації для громадського обговорення було винесено проєкт рішення Київської міської ради про перейменування вулиці Академіка Кржижановського у Святошинському районі на вулицю Омеляна Пріцака.

Академік Кржижановський – це російський комуністичний діяч, очільник Держплану СРСР у 1921-1930 рр. Згідно українського законодавства його ім'я підпадає під декомунізацію.

Омелян Пріцак – філолог, історик та сходознавець, іноземний член НАН України, засновник та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (до 1989) та Інституту сходознавства НАН України (1991—1999).

Омелян Пріцак
Омелян Пріцак
pritsak100.ukma.edu.ua

Ряд співробітників наукових інститутів, що розташовані на вулиці, розпочали активно висловлюватись проти перейменування вулиці на честь Омеляна Пріцака. Натомість, вони пропонують назвати вулицю на честь академіка Івана Францевича.

Іван Францевич – академік, засновник Інституту проблем матеріалознавства, який носить його ім'я, Герой соціалістичної праці, нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, лауреат Державної премії УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

Обговорення закінчується сьогодні за посиланням.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.