Харківська міськрада втретє перейменувала проспект Григоренка на Жукова

Більшість депутатів Харківської міської ради підтримали рішення про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова

"За" проголосували 57 депутатів, проти 16, утрималися 6, повідомляє Суспільне.Новини.

За проголосували

  • 33 депутати фракції "Блок Кернеса — Успішний Харків"
  • 15 депутатів від ОПЗЖ
  • 7 депутатів від "Партії Шарія"
  • 2 — зі "Слуги народу".

Проти виступили: шестеро депутатів "Блоку Світличної "Разом!", дев'ятеро з "Європейської солідарності" та один депутат від "Слуги народу".

Утрималися: шестеро депутатів від "Слуги народу".

Не голосували: один депутат від "Блоку Кернеса" та троє з ОПЗЖ.

Секретар міськради Ігор Терехов перед голосуванням заявив, що Жуков "добув перемогу над нацизмом", і той, "хто не пам'ятає минулого, у того немає майбутнього".

Депутатка від "ЄС" Ірина Гончарова під час виступу перед голосуванням заявила, що це питання протирічить закону, є політичним і пов'язано з майбутніми виборами міського голови.

 

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.