У Батурині презентували «Літопис» Самійла Величка

У Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця" в Батурині відбулася презентація козацької пам'ятки "Літопис" Самійла Величка.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Фейсбуці.

 

"Символічно, що саме цього дня у відновленій "Гетьманській Столиці" Батурині відбулася презентація унікальної козацької пам'ятки – "Літопису" Самійла Величка... Масштабна праця Величка дозволяє кожному з нас зануритися у події козацького періоду історії України, переосмислити безліч історіографічних міфів та дізнатися про те, чим ще ми можемо пишатися", - написав Ткаченко.

Він відзначив, що це видання - важлива наукова робота.

"Його дослідження та вивчення велось впродовж 3-х століть. Тепер ми маємо перше видання повного оригінального тексту з багатьма через цензуру раніше невивченими фактами. Сама пам'ятка зберігається у Санкт-Петербурзі", - зазначив Ткаченко.

За його словами, при роботі над виданням науковці дізналися багато нового як про історію козачих часів, так і про саму постать канцеляриста Івана Мазепи.

Міністр висловив вдячність групі професора Тетяни Таїрової-Яковлевої, керівниці Центру вивчення історії України, а також історикам Національної академії наук, видавцям та українським меценатам, коштом яких було видано літопис.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.