У Батурині презентували «Літопис» Самійла Величка

У Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця" в Батурині відбулася презентація козацької пам'ятки "Літопис" Самійла Величка.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Фейсбуці.

 

"Символічно, що саме цього дня у відновленій "Гетьманській Столиці" Батурині відбулася презентація унікальної козацької пам'ятки – "Літопису" Самійла Величка... Масштабна праця Величка дозволяє кожному з нас зануритися у події козацького періоду історії України, переосмислити безліч історіографічних міфів та дізнатися про те, чим ще ми можемо пишатися", - написав Ткаченко.

Він відзначив, що це видання - важлива наукова робота.

"Його дослідження та вивчення велось впродовж 3-х століть. Тепер ми маємо перше видання повного оригінального тексту з багатьма через цензуру раніше невивченими фактами. Сама пам'ятка зберігається у Санкт-Петербурзі", - зазначив Ткаченко.

За його словами, при роботі над виданням науковці дізналися багато нового як про історію козачих часів, так і про саму постать канцеляриста Івана Мазепи.

Міністр висловив вдячність групі професора Тетяни Таїрової-Яковлевої, керівниці Центру вивчення історії України, а також історикам Національної академії наук, видавцям та українським меценатам, коштом яких було видано літопис.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть