Ветерани просять прибрати польські символи на Личаківському цвинтарі

Ветерани російсько-української війни відреагували на підміну надгробку на братській могилі вояків УПА у Підкарпатському воєводстві Польщі вимогою демонтувати незаконно розміщені польські символи у Львові, згоди на встановлення яких не давала міська рада

Як передає "Новинарня", відповідне колективне звернення було подане 19 жовтня на розгляд Львівської міськради. Підписи під ним поставили декілька десятків ветеранів ЗСУ, Нацгвардії та добровольчих формувань – комбатанти і волонтери.

 

Автори звернення вважають, що "політика нескінченних поступок Варшаві в питаннях національної пам'яті не лише не покращила польсько-українських взаємин у цій царині, а суттєво ускладнила ситуацію, адже слабкість і непослідовність української влади сприймається керівництвом Польщі як заохочення до ліквідації все нових і нових українських пам'ятників та місць поховань".

"Польська влада постійно наголошує на потребі діалогу, але своїми діями не сприяє йому. Поляки вимагають поваги до своєї історії, натомість намагаються позбавити історії українців", – стверджує один зі підписантів  – ветеран 8-го окремого батальйону УДА Андрій Лібич.

Копія листа була надіслана в офіс президента України, Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики України.

"Польща стирає сліди перебування українського народу на своїй території. Абсолютно безпринципна позиція керівництва нашої держави лише заохочує Варшаву до радикальніших дій. Поміркуйте самі. Німецькі вояки, які придушували Варшавське повстання і вчиняли військові злочини проти цивільного населення, мають могили з підписами, а українці такої честі в Польщі не удостоєні. Чому?…" – ідеться в листі.

"Звісно, ми не можемо ницістю відповідати на ницість. Воїн має право на могилу – зокрема і польські військові, які загинули на території України в боях з українськими воїнами. Ніхто не бажає знеособлювати їхні поховання і підмінювати їм надгробки. Однак ми просимо Львівську міську раду демонтувати польські імперські символи, які були незаконно розміщені на полі польських військових поховань – меч-щербець на центральній гранітній плиті і скульптури левів (нелегально завезені на територію Личаківського заповідника), що тримають геральдичні щити з гербом Львова періоду окупації західноукраїнських земель", – пояснює один з підписантів звернення, ветеран батальйону НГУ імені генерала Кульчицького Юрій Фартушний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.