В Україні випустили художній конверт до 100-річчя від дня народження Амет-Хана Султана

«Укрпошта» випустила художній конверт до 100-річчя від дня народження двічі Героя Радянського союзу Амет-Хана Султана

Про це повідомляє Армія.Infom.

Погашення спеціальним штемпелем "Амет-Хан Султан, 1920-1971" відбудеться 28 жовтня у Києві на Головпоштамті.

На конверті, що має вийти тиражем у 500 тис. примірників зображено портрет Амет-Хана Султана, а також епізод з художнього фільму "Хайтарма".

Розробкою дизайну конверту займалася продакшн-студія телеканалу ATR.

 

Довідково:

Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року у Криму, в Алупці. У період Другої світової війни він здійснив понад 600 бойових вильотів, у яких особисто збив 30 літаків супротивника і 19 — у складі груп. Тільки в кримському небі він збив шість бойових ворожих літаків. Після війни він брав безпосередню участь у підготовці до польотів у космос перших космонавтів — Юрія Гагаріна, Германа Титова, Павла Поповича та інших.

Амет-Хан Султан не отримав звання Героя втретє, тому що з гордістю називав себе кримським татарином. Він важко переживав трагедію свого народу і намагався, як міг, допомагати співвітчизникам. У 1956 році він поставив свій підпис під листом з проханням реабілітувати кримських татар.

Після відходу з військової авіації він продовжив літати. Став єдиним радянським льотчиком, який випробував понад 50 типів літальних апаратів. За час льотно-випробувальної роботи особистий наліт Амет-Хана Султана склав понад 4 тис. годин.

Амет-Хан Султан трагічно загинув 1 лютого 1971 р. при здійсненні чергового випробувального польоту.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.