В Україні випустили художній конверт до 100-річчя від дня народження Амет-Хана Султана

«Укрпошта» випустила художній конверт до 100-річчя від дня народження двічі Героя Радянського союзу Амет-Хана Султана

Про це повідомляє Армія.Infom.

Погашення спеціальним штемпелем "Амет-Хан Султан, 1920-1971" відбудеться 28 жовтня у Києві на Головпоштамті.

На конверті, що має вийти тиражем у 500 тис. примірників зображено портрет Амет-Хана Султана, а також епізод з художнього фільму "Хайтарма".

Розробкою дизайну конверту займалася продакшн-студія телеканалу ATR.

 

Довідково:

Амет-Хан Султан народився 25 жовтня 1920 року у Криму, в Алупці. У період Другої світової війни він здійснив понад 600 бойових вильотів, у яких особисто збив 30 літаків супротивника і 19 — у складі груп. Тільки в кримському небі він збив шість бойових ворожих літаків. Після війни він брав безпосередню участь у підготовці до польотів у космос перших космонавтів — Юрія Гагаріна, Германа Титова, Павла Поповича та інших.

Амет-Хан Султан не отримав звання Героя втретє, тому що з гордістю називав себе кримським татарином. Він важко переживав трагедію свого народу і намагався, як міг, допомагати співвітчизникам. У 1956 році він поставив свій підпис під листом з проханням реабілітувати кримських татар.

Після відходу з військової авіації він продовжив літати. Став єдиним радянським льотчиком, який випробував понад 50 типів літальних апаратів. За час льотно-випробувальної роботи особистий наліт Амет-Хана Султана склав понад 4 тис. годин.

Амет-Хан Султан трагічно загинув 1 лютого 1971 р. при здійсненні чергового випробувального польоту.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.