Французький вчений заявив, що під портретом Мони Лізи знайшов прихований ескіз

Французький вчений Паскаль Котт заявив, що знайшов під портретом Мони Лізи невідомий раніше прихований ескіз.

Про це пише The Бабель.

 

Котт за допомогою апаратури власного виробництва знайшов сліди ескізу, зробленого в техніці спольверо. Цей метод дозволив Леонардо да Вінчі перенести зображення на деревʼяну панель вугіллям — через отвори, зроблені в лініях ескізу, як через трафарет.

Учений виявив сліди вугілля біля руки та лінії волосся на голові Мони Лізи. На думку Котта, да Вінчі під час написання картини змінив позу своєї героїні, повернувши її голову безпосередньо до глядача.

Також Котт виявив у прихованому ескізі шпильку у волоссі Джоконди, "яка ставить нові запитання про задум художника". "У Мони Лізи не могло бути такої зачіски. У ті часи у Флоренції таке було неможливо", — стверджує вчений.

Котт припускає, що такі шпильки могли означати, що на портреті зображена "неіснуюча жінка" — наприклад, богиня або навіть Діва Марія.

Зазначається, що, отримавши доступ до картини у 2004 році, Котт зробив цифрові знімки Джоконди мультиспектральною камерою власного виробництва. Він стверджує, що використана ним технологія аналізу віддзеркалення світла дозволяє побачити додаткові зображення між шарами фарби.

Як пише видання, у 2015 році Котт заявив, що знайшов під картиною друге зображення. Тоді він припустив, що прихована картина була портретом справжньої Мони Лізи, а відомий усім портрет — це зображення іншої жінки.

Фахівці піддали його висновки сумніву, а Лувр відмовився коментувати його заяву, додавши, що Котт не входить до дослідницької групи музею.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.