Французький вчений заявив, що під портретом Мони Лізи знайшов прихований ескіз

Французький вчений Паскаль Котт заявив, що знайшов під портретом Мони Лізи невідомий раніше прихований ескіз.

Про це пише The Бабель.

 

Котт за допомогою апаратури власного виробництва знайшов сліди ескізу, зробленого в техніці спольверо. Цей метод дозволив Леонардо да Вінчі перенести зображення на деревʼяну панель вугіллям — через отвори, зроблені в лініях ескізу, як через трафарет.

Учений виявив сліди вугілля біля руки та лінії волосся на голові Мони Лізи. На думку Котта, да Вінчі під час написання картини змінив позу своєї героїні, повернувши її голову безпосередньо до глядача.

Також Котт виявив у прихованому ескізі шпильку у волоссі Джоконди, "яка ставить нові запитання про задум художника". "У Мони Лізи не могло бути такої зачіски. У ті часи у Флоренції таке було неможливо", — стверджує вчений.

Котт припускає, що такі шпильки могли означати, що на портреті зображена "неіснуюча жінка" — наприклад, богиня або навіть Діва Марія.

Зазначається, що, отримавши доступ до картини у 2004 році, Котт зробив цифрові знімки Джоконди мультиспектральною камерою власного виробництва. Він стверджує, що використана ним технологія аналізу віддзеркалення світла дозволяє побачити додаткові зображення між шарами фарби.

Як пише видання, у 2015 році Котт заявив, що знайшов під картиною друге зображення. Тоді він припустив, що прихована картина була портретом справжньої Мони Лізи, а відомий усім портрет — це зображення іншої жінки.

Фахівці піддали його висновки сумніву, а Лувр відмовився коментувати його заяву, додавши, що Котт не входить до дослідницької групи музею.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням