Французький вчений заявив, що під портретом Мони Лізи знайшов прихований ескіз

Французький вчений Паскаль Котт заявив, що знайшов під портретом Мони Лізи невідомий раніше прихований ескіз.

Про це пише The Бабель.

 

Котт за допомогою апаратури власного виробництва знайшов сліди ескізу, зробленого в техніці спольверо. Цей метод дозволив Леонардо да Вінчі перенести зображення на деревʼяну панель вугіллям — через отвори, зроблені в лініях ескізу, як через трафарет.

Учений виявив сліди вугілля біля руки та лінії волосся на голові Мони Лізи. На думку Котта, да Вінчі під час написання картини змінив позу своєї героїні, повернувши її голову безпосередньо до глядача.

Також Котт виявив у прихованому ескізі шпильку у волоссі Джоконди, "яка ставить нові запитання про задум художника". "У Мони Лізи не могло бути такої зачіски. У ті часи у Флоренції таке було неможливо", — стверджує вчений.

Котт припускає, що такі шпильки могли означати, що на портреті зображена "неіснуюча жінка" — наприклад, богиня або навіть Діва Марія.

Зазначається, що, отримавши доступ до картини у 2004 році, Котт зробив цифрові знімки Джоконди мультиспектральною камерою власного виробництва. Він стверджує, що використана ним технологія аналізу віддзеркалення світла дозволяє побачити додаткові зображення між шарами фарби.

Як пише видання, у 2015 році Котт заявив, що знайшов під картиною друге зображення. Тоді він припустив, що прихована картина була портретом справжньої Мони Лізи, а відомий усім портрет — це зображення іншої жінки.

Фахівці піддали його висновки сумніву, а Лувр відмовився коментувати його заяву, додавши, що Котт не входить до дослідницької групи музею.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.