У Польщі відкрили памʼятник з Петлюрою

У польському місті Скерневіце до 100-річчя Варшавської битви відкрили монумент "Перед Варшавською битвою"

Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства культури Польщі, пише "Європейська правда".

Монумент "Перед Варшавською битвою" ("Przed Bitwą Warszawską") зображає лідера Польщі маршала Юзефа Пілсудського разом із угорським прем'єром Палом Телекі,  Шарлем де Голлем, який тоді був військовим радником польської армії, та отаманом Симоном Петлюрою. Він символізує підтримку цих країн під час польсько-радянської війни 1920 року. 

Заступник прем'єра-міністр культури, національної спадщини та спорту Пьотр Глінський під час церемонії відкриття зазначив, що це пам'ятник "міжособистісній та міжнаціональній солідарності" тих, хто допоміг захистити Польщу та Європу від більшовиків.

"Пам'ятник нагадує також про польсько-український союз того часу, завдяки якому близько 20 тисяч українських вояків билися в одних лавах з поляками", - зазначається у повідомленні. 

Пам'ятник створили зусиллями соціальної ініціативи Stowarzyszenie Skierniewice 2019-2020 у співпраці з польським міністерством культури та владою Скерневіце. Автором проєкту є Кароль Бадина з краківської академії мистецтв. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.