У Моршині відкрили пам’ятник Зіновію Красівському

8 листопада в Моршині урочисто відкрито пам’ятник останньому Крайовому Провіднику бандерівської ОУН в радянській Україні Зіновію Красівському

Ідея відкриття у Моршині меморіалу останньому Крайовому Провіднику ОУН в Україні виникла ще у 2009 році, але реалізувати її вдалося лише зараз.

Про це у коментарі "Еспресо.Захід" розповів учасник урочистого відкриття, дослідник історії ОУН та УПА Микола Посівнич.

"Ідея спорудити пам'ятник виникла більше десяти років тому з нагоди 80-річчя Зіновія Красівського у 2009 році. Його відразу планували спорудити у місті Моршині на Львівщині, де Провідник проживав останні роки і помер у 1991 році. Однією з голових ініціаторів стала сестра Володимира (Дмитришин), монахиня ще підпільної УГКЦ, що добре зналась зі Зіновієм Краківським та постійно допомагала йому. Та оргкомітет було сформовано лише у 2012 році. Тоді ж було оголошено збірку коштів, яку проводили по цілому світу", - розповідає Микола Посівнич.

 

Довідково:

Зіновій Красівський народився у 1929 році у с. Витвиця Долинського повіту на Івано-Франківщині. У 1948 році за націоналістичні погляди його родину вивезли у Казахстан. Він сам втік і повернувся в Україну, де перебував у нелегальному становищі. У 1949 році вперше заарештований до 5 років ув'язнення та довічного заслання. У 1959 році заарештований вдруге у Караганді, де перебувала його родина. Йому вдається втекти і знов повернутись в Україну. У Львові вступає в університет на філологічний факультет і працює у науковій бібліотеці.

У 1963 році стає одним з засновників нелегальної організації Український національний фронт, яка виступала з засудженням сталінізму, репресій, русифікації. Готували відозви до громадян та державних чиновників. Втретє заарештований у 1967 році та засуджений до 12 років позбавлення волі. У 1972 році проти Зіновія Красівського фабрикують нову справу і відправляють на примусове психіатричне лікування.

У 1979 році стає членом Української гельсинської групи. У 1980 році Зіновія Красівського знову арештували. В Україну йому вдалося повернутись лише у 1985 році.

Загалом під арештом Зіновій Красівський провів більше 20 років.

Був ініціатором створення у 1990 році об'єднання ДСУ (Державна Самостійність України), стояв біля витоків створення партії націоналістів вже в часи незалежної України, боровся за відновлення УГКЦ. До кінця життя очолював Крайовий Провід ОУН в Україні.

В останні роки жив у Моршині, що на Львівщині, де і помер місяць після здобуття Україною незалежності, 20 вересня 1991 року.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".