АНОНС: онлайн-розмова «Від Петра І до Сталіна: закріплення московської окупаційної політики в Україні»

Батуринська трагедія стала ключовою точкою закріплення і поширення московської влади над Україною. Це було не просто тотальне знищення населення Батурина, але й початок репресивної політики проти всіх, хто прагнув незалежності України

13 листопада о 13:00 на офіційній сторінці Інституту дослідження Голодомору відбудеться онлайн-розмова "Від Петра І до Сталіна: закріплення московської окупаційної політики в Україні".

 

Захід присвячений пам'яті жертв Батуринської трагедії і покликаний нагадати про жорстокі злочини Росії проти української нації протягом понад 300 років.

У ході дискусії учасники обговорять:
◼️ історичний контекст та передумови Батуринської трагедії;
◼️ як винищення Батурина змінило цивілізаційний вектор;
◼️ тяглість окупаційної політики Росії щодо України: масові винищення, геноцид та репресії;
◼️ висновки, які українці мають зробити сьогодні.

Участь у розмові візьмуть:

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.