Спецпроект

Сплюндровано "Криницю Петра Першого" російської громади Полтавщини (ФОТО)

Невідомі в районі селища Лісові Поляни біля Полтави повторно сплюндрували історико-туристичний пам'ятник "Криниця Петра I", присвячений Полтавській битві 1709 року.

Про це журналістам повідомив керівник полтавської обласної громадської організації "Російська громада" Володимир Шестаков.

"У Полтаві періодично безкарно оскверняють пам'ятники, пов'язані з Росією. За акти вандалізму винні повинні відбувати суворе покарання, потрібно посилити кримінальне покарання", - сказав він.

Пам'ятник було замальовано червоною фарбою із зображенням тризубців, також на ньому написали "Слава Україні!".

У міліцію "Російська громада" не зверталася, оскільки, на думку Шестакова, це безрезультатно.

Фото: poltava.pl.uа

За інформацією Шестакова, восени 2008 року пам'ятник уже піддавався акту вандалізму.

"Тоді сам зруб криниці було розібрано, пам'ятний знак розписано тризубцями і непристойностями, а бронзовий картуш зі знака зник", - зазначив керівник організації.

З його слів, в 2009 році пам'ятник було відновлено "Російською громадою" за сприяння російських меценатів, представників "Громадської палати Російської Федерації", "Спілки сімей військовослужбовців Росії".

Тоді представники "Російської громади" перебрали криничний зруб, поставили столики для туристів, очистили пам'ятний камінь і встановили нову табличку.

Табличка, яка була біля криниці до квітня 2011 року

Пам'ятник "Криниця Петра I" присвячено подіям 1709 року. Солдатів російської армії, які рухалися до Полтави, мучила спрага, і вони вирішили викопати криницю - нібито саме в цьому місці.

Як повідомляли "Українські новини", в 2010 році "Російська громада" ініціювала встановлення пам'ятника Катерині ІІ в Кременчуці (Полтавська область).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.