In memoriam. Померла віце-президентка Світового Конгресу Українців Анна Кисіль

Відійшла у засвіти відома громадська діячка української діаспори в Канаді, бізнесвумен та меценатка Анна Кисіль – голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій та віце-президентка Світового Конгресу Українців.

Про це йдеться на сторінці Diaspora.ua.

 

Пані Анна народилася у м. Яремче на Івано-Франківщині. Освіту та фах здобула у Львівському будівельному технікумі (цивільне будівництво) і Львівському політехнічному інституті, де отримала спеціальність інженера-викладача будівельних дисциплін.

З 1990 року пані Анна жила та працювала у Канаді, де їй вдалося розбудувати успішний бізнес – Мeest Corporation Inc. (доставка приватних та комерційних вантажів в Україну та інші країни), виробництво "Росан-Пак" (Україна), компанія Мeest Media, а також відомий в Торонто ресторан "Золотий лев" та банкетний зал "Княжий двір", де відбувається чимало заходів української громади.

Водночас з початку 2000-х років пані Анна була активною діячкою української діаспори – президенткою громадської організації "Четверта хвиля" та члекинею Ради директорів Конгресу українців Канади (відділ Торонто) і Ради директорів Світового конгресу українців (очолювала Раду культури).

А також пані Анна завжди щедро жертвувала кошти на розвиток української культури та освіти в Україні і діаспорі, зокрема фінансово підтримувала діяльність дитячих центрів в Україні, бібліотек, видавництв і різних проектів, доклала чимало зусиль до створення підручника "Крок 2" з української мови для діаспори, допомагала реалізовувати освітянські й культурні проекти Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету "Львівська політехніка".

"Очевидно, повне усвідомлення нами її величезного внеску в розвиток української справи та гідне вшанування ще попереду. А наразі величезна кількість українців в Канаді, Україні, світових діаспорних організаціях, хто знав п.Анну у невимовному сумі через її раптовий відхід у кращий світ" - йдеться у повідомленні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.