Спецпроект

В Україні презентували благодійну платформу на підтримку Музею Голодомору

Відбулася презентація краудфандингової платформи «Зерна правди» на підтримку творення в Україні Музею Голодомору – міжнародного проєкту для збору благодійних внесків для втілення проєкту основної експозиції Музею Голодомору, будівництво якого розпочалося після Революції Гідності.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, презентація відбулася 18 листопада за участі представників Світового конгресу українців, українських митців та лідерів громадської думки.

 

"Платформа "Зерна правди" розроблена командою Міжнародного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору спільно з українською IT-компаній – SoftServe як можливість кожному, незалежно від фінансової спроможності, соціального статусу, рівня публічності, стати благодійником Музею Голодомору", - розповіла медіакоординаторка проєкту Лідія Карпенко.

В основі платформи "Зерна правди" (zernapravdy.org) закладено філософію вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Кожна віртуальна зернина персональна, кожен благодійний внесок відкриває одну зернину з іменем жертви Голодомору з Мартиролога, складеного у 2008-2010 роках у рамках унікального проєкту "Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Платформа також дозволяє реалізовувати окремі кампанії від Амбасадорів проєкту: свої перші кампанії на платформі розпочали акторка театру й кіно Ірма Вітовська, співачки Галя та Леся Тельнюк, науковиця й громадська діячка Світлана Мельник.

Незабаром на платформі буде доступна кампанія від глави Української греко-католицької церкви блаженнішого Святослава (Шевчука), власника київської мережі кав'ярень Veterano Coffee Володимира Шевченка, а також корпоративна кампанія від партнера платформи – компанії SoftServe.

"Сьогодні я думаю, що це всенародна справа – долучитися до розбудови Музею Голодомору. Згідно з запланованим проєктом він має стати центром, де справді ми зможемо зібрати по крупицях і зберегти пам'ять про тих, кого намагалися витерти з пам'яті, історії нашого народу і нашої землі.

Ця справа увічнення пам'яті жертв Голодомору є справою святою. Зберігаючи пам'ять про жертв Голодомору, насправді ми запишемо своє ім'я в Книгу життя", прокоментував глава Української греко-католицької церкви.

На думку громадської діячки Світлани Мельник, пам'ять про мільйони безневинних жертв Голодомору має не лише закарбуватися на рівні ДНК українського народу, а й стати невід'ємною частиною історичного коду всього людства.

"Зернинки моторошної правди про наймасштабніший злочин сталінського режиму супроводжували мене ще з радянського дитинства, навіть якщо про пережиті моїми рідними на Київщині у 1932-33 рр. страхіття говорили напівпошепки.

Саме тому ми з послом (Надзвичайним і Повноважним Послом України в Німеччині Андрієм Мельником - ред.) підтримуємо унікальний проєкт "Зерна правди" задля створення найсучаснішого Музею Голодомору. Цей меморіал має стати нашим Єрусалимом, Стіною плачу не лише для кожного українця, але для всіх людей доброї волі", - сказала Мельник.

Галя та Леся Тельнюк переконані, що Музей Голодомору – це голоси не лише жертв, а й голоси тих, хто пам'ятає.

"Нас часто лякають тим, що згадки про Голодомор, репресії, війну, окупацію – це погляд у минуле, позбавлений життєдайності. Ні, це чергова маніпуляція. Це чергова спроба відволікти нас від можливості вже сьогодні перемагати.

Згадайте, коли в Україні почали видавати книги поетів і письменників доби "розстріляного відродження" і шістдесятників, коли з'явилися перші меморіали, власне коли 2008 року в Києві було відкрито Залу пам'яті, усі ми одержали шанс не боятися власного голосу. Він знову з'явився у кожного з нас.

Музей Голодомору – це голоси не лише жертв, а й наші голоси. Голоси тих, хто пам'ятає. Голоси тих, хто свідчить про гідність наших предків.

Саме тому ми долучаємося до кампанії на підтримку спільного Творення Музею Голодомору. І переконані, що ви, наші друзі, колеги, слухачі, так само підтримаєте це єднання. Адже щораз, коли ми об'єднуємося і діємо спільно – перемагаємо", - переконані сестри Тельнюк.

Презентація платформи, за участі амбасадорів проєкту, також приурочена до цьогорічного відзначення Дня пам'яті жертв Голодомору і покликана актуалізувати питання національної пам'яті, підкреслити необхідність розвитку благодійництва в Україні.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.