У МЗС України перевіряють інформацію про продаж плитки з Херсонесу

В Інтернеті появились оголошення про продаж плитки, демонтованої «з місця хрещення князя Володимира»

Про це повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

18 листопада на сайті Аvito з'явилося оголошення про продаж понад 1000 квадратних метрів плитки, нібито демонтованої "з місця хрещення князя Володимира". Публікацію розмістили від імені компанії "Грунт опт.рф". Наразі оголошення відсутнє.

Того ж дня повідомлялося про завершення робіт з укладання плитки на території у Свято-Володимирського кафедрального собору в Херсонесі.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що у відомстві перевіряють інформацію про продаж плитки з музею-заповідника "Херсонес Таврійський" на сайті Аvito. 

"Тепер його (оголошення – ред.) там немає. Вивчаємо ситуацію. Це, на жаль, страшна "класика" окупаційного жанру, яку, в разі підтвердження, доведемо до відома міжнародних партнерів", – зазначила Джеппар.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.