Археологи знайшли унікальні тіла багатія та раба, вбитих Везувієм

Археологи виявили рештки двох чоловіків, які загинули в результаті виверження вулкана, що зруйнував давньоримське місто Помпеї майже 2000 років тому

Про це повідомляє BBC.com.

Один, ймовірно, був людиною високого статусу, а інший - його рабом, - заявили представники археологічного парку Помпеї.

Вони, "можливо, шукали схованку" від виверження, "коли їх занесло попелом", додав директор парку Массімо Осанна.

Помпеї знищило виверженням вулкана Везувію в 79 році нашої ери.

Виверження поховало Помпеї у попелі, фактично заморозило місто та його жителів у часі та зробило його багатим джерелом для археологів.

 

Останнє відкриття зробили цього місяця під час розкопок великої вілли на околиці стародавнього міста. Було виявлено тіло заможного чоловіка у віці від 30 до 40 років. Під його шиєю виявили сліди теплого вовняного плаща.

Інший чоловік був у віці від 18 до 23 років.

Учасники археологічних розкопок заявили, що деформовані хребці вказували на те, що він був рабом і займався фізичною працею.

Зліпки людей створювали з використанням відбитків, які тіла жертв залишили у затверділому попелі.

"Це смерть від теплового удару, про що свідчать також стиснуті ноги та руки", - сказав пан Осанна журналістам.

Він описав відкриття як "неймовірне і надзвичайне свідчення" подій ранку, коли відбулося виверження.

На археологічних розкопках, розташованих поблизу Неаполя, тривають земляні роботи, але вони залишаються закритими для туристів через карантинні заходи.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.