Археологи знайшли унікальні тіла багатія та раба, вбитих Везувієм

Археологи виявили рештки двох чоловіків, які загинули в результаті виверження вулкана, що зруйнував давньоримське місто Помпеї майже 2000 років тому

Про це повідомляє BBC.com.

Один, ймовірно, був людиною високого статусу, а інший - його рабом, - заявили представники археологічного парку Помпеї.

Вони, "можливо, шукали схованку" від виверження, "коли їх занесло попелом", додав директор парку Массімо Осанна.

Помпеї знищило виверженням вулкана Везувію в 79 році нашої ери.

Виверження поховало Помпеї у попелі, фактично заморозило місто та його жителів у часі та зробило його багатим джерелом для археологів.

 

Останнє відкриття зробили цього місяця під час розкопок великої вілли на околиці стародавнього міста. Було виявлено тіло заможного чоловіка у віці від 30 до 40 років. Під його шиєю виявили сліди теплого вовняного плаща.

Інший чоловік був у віці від 18 до 23 років.

Учасники археологічних розкопок заявили, що деформовані хребці вказували на те, що він був рабом і займався фізичною працею.

Зліпки людей створювали з використанням відбитків, які тіла жертв залишили у затверділому попелі.

"Це смерть від теплового удару, про що свідчать також стиснуті ноги та руки", - сказав пан Осанна журналістам.

Він описав відкриття як "неймовірне і надзвичайне свідчення" подій ранку, коли відбулося виверження.

На археологічних розкопках, розташованих поблизу Неаполя, тривають земляні роботи, але вони залишаються закритими для туристів через карантинні заходи.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.