Біля Хортиці виявили унікальний артефакт козацьких часів

Представники Національного заповідника «Хортиця» презентували виявлений та піднятий гідроархелогами дерев’яний лафет гармати XVII-XVIII ст.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Артефакт був знайдений в руслі Дніпра на південь від Хортиці.

 

"Знахідка знайдена під час археологічних досліджень. Вона була на глибині близько 10 метрів. І з поверхні дна відкрилася невеличка частина – це вісь лафету і частина самої конструкції. При першому зануренні було зрозуміло, що це щось стародавнє. Думали, що це частина якогось корабля чи іншого якогось плавзасобу. Але вже на друге занурення, коли обстежував ці частини, то стало зрозуміло, що це артилерійський лафет 18–17-го століття. Та частина Дніпра входить в зону намивання піску, тому була загроза, що пам'ятка може бути втрачена, і терміново треба було проводити її дослідження, підйом", – розповів керівник відділу реставрації Національного заповідника "Хортиця", гідроархеолог Валерій Нефьодов.

Знайдений археологами гарматний лафет виготовлений із дерева і оббитий залізом. На ньому також збереглися сліди червоної фарби, яка в ті часи використовувалася для позначення артилерії. Лафет призначався для гармати, яка мала вагу близько 3 тонн і калібр 24 або 32 фунти. Така гармата стріляла на відстань до 1 кілометра.

Знайдений лафет гармати буде переміщений до реставраційного ангару Національного заповідника "Хортиця", де його будуть консервувати засобом виморожування.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.