Спецпроект

Оглядач газети «День» став лауреатом премії імені Джеймса Мейса

Дмитро Десятерик став 13-м лауреатом премії та отримав 25 тисяч гривень нагороди.

Лауреатом премії імені Джеймса Мейса в 2020 році став кінознавець, культуролог та оглядач газети "День" Дмитро Десятерик. Про це повідомляє видання "День".

 

Він став 13-м лауреатом премії та отримав 25 тисяч гривень нагороди. Вручення премії відбулося в змішаному форматі: частина учасників через пандемію коронавірусної інфекції брали участь у врученні через Zoom.

Премія імені Джеймса Мейса за громадянську позицію в галузі публіцистики була заснована за ініціативи головної редактори "Дня" Лариси Івшиної 25 листопада 2008 року. Відзнака вручається щорічно з 2009 року в меморіальні дні пам'яті Голодомору українського народу 1932 – 1933 рр.


Лауреатами премії в різні роки ставали: політолог, публіцист, колумніст та журналіст Ігор Лосєв (2009 рік), редактор відділу "Історія і Я" газети "День" Ігор Сюндюков (2010 рік), публіцист, політолог, історик, член-засновник ГО "Київське братство" Сергій Грабовський (2011 рік), український політолог і публіцист Олександр Палій (2012 рік), історик Володимир Бойко та доктор філософських наук, професор, публіцист Петро Кралюк (2013 рік), вебредактор "Дня" Валентин Торба (2014 рік), редактор відділу політики газети "День" Іван Капсамун (2015 рік), сценарист та історик культури Сергій Тримбач (2016 рік), журналістка Наталя Іщенко (2017 рік), журналістка та телеведуча Лариса Волошина (2018 рік), журналіст та головний редактор порталу "Цензор.нет" Юрій Бутусов (2019 рік).

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.