Спецпроект

Оглядач газети «День» став лауреатом премії імені Джеймса Мейса

Дмитро Десятерик став 13-м лауреатом премії та отримав 25 тисяч гривень нагороди.

Лауреатом премії імені Джеймса Мейса в 2020 році став кінознавець, культуролог та оглядач газети "День" Дмитро Десятерик. Про це повідомляє видання "День".

 

Він став 13-м лауреатом премії та отримав 25 тисяч гривень нагороди. Вручення премії відбулося в змішаному форматі: частина учасників через пандемію коронавірусної інфекції брали участь у врученні через Zoom.

Премія імені Джеймса Мейса за громадянську позицію в галузі публіцистики була заснована за ініціативи головної редактори "Дня" Лариси Івшиної 25 листопада 2008 року. Відзнака вручається щорічно з 2009 року в меморіальні дні пам'яті Голодомору українського народу 1932 – 1933 рр.


Лауреатами премії в різні роки ставали: політолог, публіцист, колумніст та журналіст Ігор Лосєв (2009 рік), редактор відділу "Історія і Я" газети "День" Ігор Сюндюков (2010 рік), публіцист, політолог, історик, член-засновник ГО "Київське братство" Сергій Грабовський (2011 рік), український політолог і публіцист Олександр Палій (2012 рік), історик Володимир Бойко та доктор філософських наук, професор, публіцист Петро Кралюк (2013 рік), вебредактор "Дня" Валентин Торба (2014 рік), редактор відділу політики газети "День" Іван Капсамун (2015 рік), сценарист та історик культури Сергій Тримбач (2016 рік), журналістка Наталя Іщенко (2017 рік), журналістка та телеведуча Лариса Волошина (2018 рік), журналіст та головний редактор порталу "Цензор.нет" Юрій Бутусов (2019 рік).

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.