Спецпроект

Оглядач газети «День» став лауреатом премії імені Джеймса Мейса

Дмитро Десятерик став 13-м лауреатом премії та отримав 25 тисяч гривень нагороди.

Лауреатом премії імені Джеймса Мейса в 2020 році став кінознавець, культуролог та оглядач газети "День" Дмитро Десятерик. Про це повідомляє видання "День".

 

Він став 13-м лауреатом премії та отримав 25 тисяч гривень нагороди. Вручення премії відбулося в змішаному форматі: частина учасників через пандемію коронавірусної інфекції брали участь у врученні через Zoom.

Премія імені Джеймса Мейса за громадянську позицію в галузі публіцистики була заснована за ініціативи головної редактори "Дня" Лариси Івшиної 25 листопада 2008 року. Відзнака вручається щорічно з 2009 року в меморіальні дні пам'яті Голодомору українського народу 1932 – 1933 рр.


Лауреатами премії в різні роки ставали: політолог, публіцист, колумніст та журналіст Ігор Лосєв (2009 рік), редактор відділу "Історія і Я" газети "День" Ігор Сюндюков (2010 рік), публіцист, політолог, історик, член-засновник ГО "Київське братство" Сергій Грабовський (2011 рік), український політолог і публіцист Олександр Палій (2012 рік), історик Володимир Бойко та доктор філософських наук, професор, публіцист Петро Кралюк (2013 рік), вебредактор "Дня" Валентин Торба (2014 рік), редактор відділу політики газети "День" Іван Капсамун (2015 рік), сценарист та історик культури Сергій Тримбач (2016 рік), журналістка Наталя Іщенко (2017 рік), журналістка та телеведуча Лариса Волошина (2018 рік), журналіст та головний редактор порталу "Цензор.нет" Юрій Бутусов (2019 рік).

Лист про Україну як незалежну державу 1711 року

За документами зі шведських архівів ми можемо детально простежити традицію шведських королів підтримувати боротьбу козаків за незалежність України. Шведські королі вбачали у козаках надійних партнерів, які могли допомогти Швеції гарантувати безпеку в регіоні Балтійського моря і стримати загарбницькі амбіції Московії. Ще в 1623 році шведський король Густав ІІ Адольф розмірковував над можливістю підтримати боротьбу козаків за незалежність

Про український борщ з історичними приправами

На початку 2020 року київський ресторатор Євген Клопотенко виступив з благородною ініціативою внести культову українську страву – борщ – до списку світової нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Справу підтримало Міністерство культури. 1 липня 2022 року борщ включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує термінової охорони

Антибільшовицький Блок Народів. Нове прочитання

Матеріали про Антибільшовицький Блок Народів (АБН), які зберігаються в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу в нинішній ситуації під дещо іншим кутом зору подивитися на імперську політику Москви в усі періоди її існування в тих чи інших державних утвореннях і належним чином оцінити зусилля діячів українського-національно-визвольного руху, які намагалися об’єднати поневолені народи в боротьбі з імперією зла, застерігали увесь цивілізований світ бути пильними, згуртованими і не мати жодних ілюзій стосовно справжніх намірів кремлівських керманичів

Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?