«Чорні археологи» знищують скіфський курган на Миколаївщині. ВІДЕО

На Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведеться незаконне розкопування унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань.

Про це в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив відомий миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського, керівник Березанської археологічної експедиції Олександр Смирнов.

 

"Мені зателефонували активісти і повідомили, що у Казанківському районі ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років.

Ми з активістами, учасниками АТО поїхали туди і те, що побачили – вразило. Група людей на "джипах", дві одиниці важкої техніки, автобус… Вони викопали яму вищу, аніж сам курган, висота якого була 12 метрів – заввишки як п'ятиповерхівка. Це неймовірно! Такого зухвальства, таких пошкоджень курганів я ще не бачив", - розповідає Смирнов.

За його словами, на місце події викликали поліцію, але поки вона їхала, більшість "копачів" втікли. Залишилася лише охоронна фірма ТОВ "Варта міста" з Одеської області. Їх забрали до відділку поліції для надання свідчень.

"Мене обурює ставлення до проблеми місцевої влади. Таке розриття посеред поля, засіяного, до речі, озиминою, не могло залишатися без уваги. Цей курган – унікальний зразок царських скіфських курганів, у яких ховали еліту суспільства. Він датується 5 століттям до Р.Х. Таких курганів на території нашої області всього п'ять. Про них усім відомо", - обурюється археолог.

За словами Смирнова, курган знаходиться на державному обліку і має охоронятися державою. Для офіційних наукових досліджень цього кургану потрібно близько мільйона доларів. Таких коштів у археологічної спільноти немає.

"Судячи з розмаху розкопок "чорних археологів", вони витрачали на ці роботи по 50 тисяч гривень на день, нам же таку суму виділяють на рік для наукових досліджень", - зазначає Смирнов.

Член громадської організації "Бузький гард" Ілля Зелінський на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував відео розкопок.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище