Спецпроект

Фельдман і альпаки: поруч з пам'ятником Голодомору в Харківській області нардеп поселив тварин

Поруч з пам'ятником жертвам Голодомору з'явилася "Долина альпак" Фельдман-екопарку. Це сусідство викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Про це повідомляє Kharkiv Today.

 

Близько тижня тому в Дергачівському районі Харківської області поруч зі скульптурою Меморіалу жертвам Голодомору встановили різнокольорову табличку "Фельдман Екопарк", що викликало гнів і непорозуміння у деяких користувачів соцмереж. На їхню думку, це прояв неповаги до пам'яті загиблих під час геноциду українського народу 1932-1933 років.

Як повідомив прес-секретар "Фельдман Екопарку" Олексій Костюченко, табличку встановили, щоб автомобілістам було простіше знайти вхід до екопарку. Сусідство з пам'ятником Голодомору їх не збентежило, так як порушень ніяких немає.

"Справа в тому, що там, навпроти другого входу до " Фельдман Екопарку ", знаходиться наша локація, яка була відкрита в середині вересня. Вона називається "Долина альпак".

Оскільки людям дуже складно розібратися, як туди правильно потрапити, там були встановлені ці букви, щоб люди розуміли, як туди проїхати. А то вони починають навіть у поліції з'ясовувати, де знаходиться "Долина альпак", куди вони так хочуть приїхати", — розповів Костюченко.

За словами представника екопарку, в минулі вихідні в цій зоні проводилися змагання лучників, в яких брали участь також жителі інших регіонів. Табличка нібито і їм допомогла дістатися до місця.

На питання про те, чи враховували при монтажі таблички наявність поруч пам'ятника, Костюченко відповів: "все знаходиться поруч з чимось".

"У мене немає інформації, що хтось обурюється. Нам не надходили такі повідомлення. Ніхто не дзвонив і не писав на цю тему. Це знаходиться поруч з входом. Сам парк теж знаходиться поруч з пам'ятником.

Поруч з пам'ятником знаходиться кафе чи то "У м'ясника", чи то "У мисливця". Там ще купа всього знаходиться. Його ж поставили там просто так, там же немає ніяких поховань, правильно?", — зазначив Костюченко.

Альпаки пасуться в ста метрах від пам'ятника, напис встановлено ближче, відразу біля паркану тієї самої долини альпак. У екопарку кажуть, що це їхня земля.

Пам'ятник знаходиться біля транспортної розв'язки автомобільної дороги Харків — Москва і окружної дороги Харкова в Дергачівському районі. Його встановили при президенті Віктору Ющенку з метою відновлення історичної пам'яті про жертви тоталітарного комуністичного режиму і в пам'ять про українських селян, які померли від голоду в Харківській області.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.