Спецпроект

Українці в Римі закликали парламент Італії визнати Голодомор геноцидом

Українська спільнота у Римі вчергове звернулася до парламенту Італії з вимогою визнати актом геноциду Великий голод в Україні 1932–33 років та запровадити вивчення цієї теми у місцевих школах. Звернення до італійських депутатів зачитали в неділю під час поминальної акції жертв Голодомору.

На центральній площі Венеції біля руїн Стародавнього Риму зібралася майже сотня активістів громади, передає кореспондент Радіо Свобода.

 

У відкритому листі українців мовиться, що "офіційно в Італії проживають майже 250 тисяч громадян України, багато з них є нащадками потерпілих внаслідок Голодомору, багато українців мають італійське громадянство, це громадяни, які працюють в країні для добробуту її суспільства, сплачуючи податки".

З огляду, зокрема, на цей факт громада просить обидві палати італійського парламенту визнати штучний голод 1932–33 років в Україні геноцидом українського народу та ухвалити спеціальну резолюцію.

Також є прохання засудити головного відповідального за геноцид, радянський режим під керівництвом Йосипа Сталіна, та сприяти долученню документів про Голодомор до навчальних програм італійських шкіл, щоб поширювати знання про трагедію з метою не допустити подібного у майбутньому.

На акції був присутній представник ліберальної проєвропейської партії "Італійські радикали", який підтримав заклик спільноти та звернувся до учасників не втрачати сил і продовжувати зусилля для визнання Голодомору геноцидом на політичному рівні в країні.

Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький, розповідаючи про історію викриття трагедії Великого голоду, нагадав, що саме італійські дипломати у травні 1933 року повідомляли урядові про винищення голодом українських селян.

"Однак у тодішній Італії на догоду Москві про це не говорили вголос, як і нині мало говорять про російсько-українську війну, що сьомий рік триває на сході України", – зазначив Городецький.

Під час акції лунали молитви, жалобні пісні, діти із запаленими свічками читали вірші. Подібні мітинги-реквієми українці Риму проводять в листопаді щороку із закликом до влади Італії приєднатися до держав, які вже визнали геноцидом Голодомор в Україні 1932-33 років.

Італія – серед більшості країн, які ще не визнали Великий голод в Україні актом геноциду. Українські дипломати щоразу закликають офіційний Рим зробити цей крок. На заваді цьому експерти називають як юридичні, так і політичні мотиви, зокрема і "фактор Москви".

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.