Неподалік Львова грабіжники знищили розкоп археологів

Невідомі зробили грабіжницькі вкопи і зруйнували рештки давніх споруд, які були підготовлені для фіксування

Невідомі зробили грабіжницькі вкопи, очевидно, з метою пошуку артефактів княжого міста і зруйнували рештки давніх споруд, які були підготовлені для фіксування. Що саме вдалось їм знайти, невідомо, однак для науковців найбільша втрата – історична інформація, яку вони могли б отримати, та порушення столітніх культурних нашарувань на розкопі.

Археологи закликають поліцію провести швидке і ефективне розслідування та притягнути винних до відповідальності.

Цьогорічні розкопки на території пам'ятки археології національного значення у Звенигороді розпочали у листопаді. Їх проводить "Рятівна археологічна служба" для потреб облаштування історико-культурного парку "Древній Звенигород" що реалізується за кошти Європейського Союзу.

"Це перші масштабні розкопки у Звенигороді за останні десятиріччя. Їх проводять на дитинці – найдавнішій та найбільш укріпленій частині княжої столиці, з якої починали розвивати місто та вели оборону. Попереду було найцікавіше: дослідження непорушеного шару XI -XII ст. Але сьогодні, прийшовши на розкоп, науковці побачили, що його просто знищили!", — розповідає керівниця Історико-культурного заповідника "Древній Звенигород" Наталя Войцещук.

Наталя Войцещук вже написала заяву у поліцію, на місце виїхала слідчо-оперативна група Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області. Оскільки йдеться про навмисне пошкодження пам'ятки археології національного значення з метою пошуку рухомих предметів, зловмисникам загрожує покарання від двох до п'яти років позбавлення волі (ст. 298 Кримінального Кодексу України).

Археологи Рятівної археологічної служби та працівники заповідника закликають усіх, хто має інформацію про можливих зловмисників, писати на пошту ras91@ukr.net, drevnij.zvenyhorod@gmail.com

 

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"