В Україні створять інтернет-портал про факти російської агресії

22 грудня Український інститут національної пам’яті, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Офіс Генерального прокурора, Міжнародний фонд “Відродження” та Центр дослідження безпекового середовища “Прометей” підписали Меморандум про співпрацю задля консолідації зусиль щодо збереження задокументованих фактів та пам’яті про російську агресію

Співпраця передбачатиме створення першого в Україні інтернет-порталу про ключові події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. 

Це буде один із перших у світі цифрових інструментів такого типу із забезпечення доступу кожного до правди про війну, що також слугуватиме важливим інструментом збереження пам'яті про неї. Передбачається, що ресурс міститиме найрізноманітніші дані (українською та англійською мовами): свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали. Ключовою вимогою до всього проєкту є достовірність, об'єктивність та базування на офіційних даних. Зокрема, в основі порталу будуть результати роботи Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора та прокуратури Автономної Республіки Крим та Севастополя, а також факти та свідчення, задокументовані неурядовими організаціями.

Інтернет-портал міститиме інформацію про ключові події з початку окупації Криму в лютому 2014 року та подальшого розв'язання Росією війни на сході України, діяльність російських військ та реакцію української влади й міжнародної спільноти, а також інформацію про конкретних осіб й основні сфери, на які вплинула окупація частини території країни за ці роки. Першим на інтернет-порталі  з'явиться тематичний модуль, присвячений окупації Криму.

До роботи над проєктом уже долучилися авторитетні українські неурядові організації, що після початку російської агресії займаються документуванням  злочинів, правопорушень та іншої важливої інформації щодо подій та наслідків збройного конфлікту на території України, надають допомогу жертвам війни. Зокрема, партнерами проєкту стали Українська Гельсінська спілка з прав людини, Кримська правозахисна група, Центр глобалістики "Стратегія ХХІ" і часопис "Чорноморська безпека", Інститут Чорноморських стратегічних досліджень, Інформаційний прес-центр, Регіональний центр прав людини, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, Кримський інститут стратегічних досліджень, Об'єднання родичів політв'язнів Кремля, Союз вимушених переселенців, Центр прав людини ZMINA, КримSOS, Центр близькосхідних досліджень. Ініціатори та партнери проєкту відкриті до співпраці з іншими урядовими та неурядовими організаціями, які поділяють його мету.

 

22 грудня Меморандум про співпрацю задля реалізації проєкту підписали:

  • Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим,
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті,
  • Гюндуз Мамедов, заступник Генерального прокурора України,
  • Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження",
  • Аліна Майорова, виконавчий директор Центру дослідження безпекового середовища "Прометей".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.