АНОНС: презентація нового онлайн-ресурсу ЦДАВО

ЦДАВО надає онлайн-доступ до 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років. Ресурс буде доступний користувачам у режимі 24/7

27 січня о 14:00 у Укрінформі відбудеться презентація онлайн-ресурсу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління.

 

Учасники:

Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук; 

Лариса Левченко – директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, доктор історичних наук; 

Кирило Вислобоков – директор ПП "Архівні інформаційні системи", кандидат історичних наук.

До ресурсу завантажено понад 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років. У подальшому "Архіум" ЦДАВО України поповнюватиметься цифровими копіями архівних фондів з історії України ХХ століття і вже у 2022 році досягне одного мільйона копій аркушів документів.

До участі у презентації запрошуються вчені-дослідники періоду Української революції 1917-1921 рр., історики, музейники, архівісти, представники українських вишів, журналісти, громадськість.

Відкривається доступ, зокрема, до таких архівних фондів:

Фонд 9 – Міністерство народного господарства Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Тарнів, 1919-1922, 771 справа;

Фонд 799 – Міністерство внутрішніх справ Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 33 справи;

Фонд 1065 – Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Тарнів, 1918-1923, 1077 справ;

Фонд 1072 – Міністерство сповідань Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільській, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 343 справи;

Фонд 1076 – Військове міністерство Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 69 справ;

Фонд 1078 – Головне управління Генерального штабу УНР, Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський, 1918-1930, 474 справи;

Фонд 1113 – Управління преси та інформації Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Рівне, Кам'янець-Подільський, 1917-1925, 375 справ;

Фонд 1115 – Українська Центральна Рада, Київ, Житомир, 1917-1918, 85 справи;

Фонд 1429 – Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Польща, Чеські та Словацькі землі, 1917-1938, 314 справ;

Фонд 2094 – Народне міністерство шляхів Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 18 справ;

Фонд 2200 – Міністерство шляхів Української Держави, Київ, 1916- 1919, 295 справ;

Фонд 2201 – Міністерство освіти Української Держави, Київ, 1918- 1919, 1982 справи;

Фонд 2537 – Міністерство шляхів сполучення Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Кам'янець-Подільський, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 540 справ;

Фонд 3006 – Міністерство генерального писарства Української Народної Республіки, Київ, 1918, 2 справи;

Фонд 3084 – Міністерство торгу і промисловості Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 14 справ;

Фонд 3809 – Петлюра Симон Васильович (1879-1926) – політичний, державний і військовий діяч, член Української Центральної Ради, Голова Директорії УНР, Головний отаман військ УНР, 1916-1926, 19 справ;

Фонд 4146 – Державний сенат Української Народної Республіки, Київ, 1919, 834 справи.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформуhttps://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.