АНОНС: презентація нового онлайн-ресурсу ЦДАВО

ЦДАВО надає онлайн-доступ до 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років. Ресурс буде доступний користувачам у режимі 24/7

27 січня о 14:00 у Укрінформі відбудеться презентація онлайн-ресурсу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління.

 

Учасники:

Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук; 

Лариса Левченко – директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, доктор історичних наук; 

Кирило Вислобоков – директор ПП "Архівні інформаційні системи", кандидат історичних наук.

До ресурсу завантажено понад 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років. У подальшому "Архіум" ЦДАВО України поповнюватиметься цифровими копіями архівних фондів з історії України ХХ століття і вже у 2022 році досягне одного мільйона копій аркушів документів.

До участі у презентації запрошуються вчені-дослідники періоду Української революції 1917-1921 рр., історики, музейники, архівісти, представники українських вишів, журналісти, громадськість.

Відкривається доступ, зокрема, до таких архівних фондів:

Фонд 9 – Міністерство народного господарства Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Тарнів, 1919-1922, 771 справа;

Фонд 799 – Міністерство внутрішніх справ Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 33 справи;

Фонд 1065 – Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Тарнів, 1918-1923, 1077 справ;

Фонд 1072 – Міністерство сповідань Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільській, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 343 справи;

Фонд 1076 – Військове міністерство Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 69 справ;

Фонд 1078 – Головне управління Генерального штабу УНР, Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський, 1918-1930, 474 справи;

Фонд 1113 – Управління преси та інформації Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Рівне, Кам'янець-Подільський, 1917-1925, 375 справ;

Фонд 1115 – Українська Центральна Рада, Київ, Житомир, 1917-1918, 85 справи;

Фонд 1429 – Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Польща, Чеські та Словацькі землі, 1917-1938, 314 справ;

Фонд 2094 – Народне міністерство шляхів Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 18 справ;

Фонд 2200 – Міністерство шляхів Української Держави, Київ, 1916- 1919, 295 справ;

Фонд 2201 – Міністерство освіти Української Держави, Київ, 1918- 1919, 1982 справи;

Фонд 2537 – Міністерство шляхів сполучення Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Кам'янець-Подільський, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 540 справ;

Фонд 3006 – Міністерство генерального писарства Української Народної Республіки, Київ, 1918, 2 справи;

Фонд 3084 – Міністерство торгу і промисловості Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 14 справ;

Фонд 3809 – Петлюра Симон Васильович (1879-1926) – політичний, державний і військовий діяч, член Української Центральної Ради, Голова Директорії УНР, Головний отаман військ УНР, 1916-1926, 19 справ;

Фонд 4146 – Державний сенат Української Народної Республіки, Київ, 1919, 834 справи.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформуhttps://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.