Оприлюднено результати дослідження мумії вовченяти доби плейстоцену

Вчені виявили, що знахідці щонайменше 56 тисяч років. Тіло тварини зберігалося у вічній мерзлоті, доки його не знайшов шахтар з міста Доусон у 2016 році

Про це повідомляє BBC.

У журналі Current Biology опубліковано статтю з результатами досліджень.

За словами вчених, у вовченяти вціліла шкіра, шерсть та зуби, тож це "найкраще збережена мумія вовка з усіх відомих". "Вона вціліла фактично на 100% - бракує лише її очей", - сказала професор Джулі Мічен, палеонтолог та професор анатомії з університету Де-Мойн в Айові.

Використовуючи різноманітні методики, команда змогла визначити багато аспектів життя дитинчати - від її віку та харчування до ймовірної причини смерті.

Вік тварини визначили, порівнявши її ДНК з ДНК вовка та дослідивши її зубну емаль.

Завдяки рентгену також виявили вік, у якому вовченя померло - йому було близько шести-восьми тижнів.

Відповідно до дослідження, знахідка дуже цінна, оскільки мумії великих ссавців - велика рідкість.

"Ми вважаємо, що вона була в своєму барлозі і миттєво загинула від того, що барліг обвалився", - повідомила професор Мічен.

"Наші дані показали, що вона не голодувала і їй було близько 7 тижнів, коли вона померла, тому почуваємось дещо краще, знаючи, що бідна дівчинка не страждала занадто довго".

Харчувалась тварина "водними ресурсами", зокрема, рибою.

 

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».