У Росії помер колишній подвійний агент британської та радянської розвідок

У Москві помер колишній офіцер британської Таємної служби розвідки Джордж Блейк, який використовував свою посаду для шпигування на користь Радянського Союзу. Блейку було 98 років — за життя він був учасником безлічі пригод і став шанованою людиною у сучасній Росії.

Про це розповідає Бабель із посиланням на CNN.

 
Джордж Блейк, 2001 рік

Російська розвідувальна спільнота вшанувала померлого подвійного агента, згадуючи резонансність його постаті, яка стала об'єктом для досліджень, опису в літературі та кінематографі. Сам колишній шпигун вважав себе іноземною автівкою, яка призвичаїлась до російських доріг.

Блейк був одним із останніх подвійних агентів у лавах британської розвідки, виявлення яких принизило спецслужби в розпал холодної війни.

Він народився у 1922 році в Нідерландах, наприкінці Другої світової став працювати на Таємну службу розвідки Великої Британії. У 1950 році його схопили військові КНДР, і за три роки полону в цій країні він таємно став комуністом.

Після звільнення Блейк повернувся до Британії, де продовжив роботу на розвідку, одночасно працюючи на СРСР. Він здавав британських агентів радянським спецслужбам, що призвело до страт та ліквідації шпигунської мережі у Східній Німеччині.

У 1961 році Блейка заарештували та засудили до 42 років тюрми за роботу на СРСР, але він фантастичним чином зміг втекти вже через п'ять років — за допомогою співкамерників, активістів пацифістського руху та драбини, зробленої з підручних предметів.

Шпигуна таємно вивезли з Британії до Західної Європи, якою він мандрував інкогніто, аж поки не дістався Східного Берліну. У СРСР Блейка вважали героєм. Він прожив решту свого життя у Москві.

Після падіння комуністичного режиму колишній шпигун заявляв, що вірив, ніби світ уже стоїть на порозі комунізму — за його словами, це була ідея, варта будь-яких засобів.

Володимир Путін у 2007 році нагородив Блейка орденом Дружби, а після його смерті 26 грудня випустив заяву, в якій назвав його неперевершеним професіоналом, який упевнено працював заради миру в усьому світі.

Британська розвідка довела, що Блейк зрадив 42 агенти, хоча сам він запевняв, що видав цілих 600.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.