Автограф Винниченка і справа Кармалюка: Вінницький архів виклав онлайн рідкісні документи

У Державному архіві Вінницької області влаштували онлайн виставку особливо цінних документів, зокрема, показали автографи діячів УНР і судову справу Устима Кармалюка.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

"Ми оцифрували та представили усім зацікавленим можливість побачити рідкісні, я б навіть сказав, унікальні історичні документи різних епох, які в нас зберігаються.

Це, зокрема, автографи видатних діячів української державності, вищих посадових осіб. Наприклад, особисті підписи голови Директорії УНР Володимира Винниченка і гетьмана України Павла Скоропадського, а також Симона Петлюри – голови управи Всеукраїнської Спілки Земств", - повідомив Завальнюк.

За його словами, держархів на Вінниччині зберігає цілу низку документів, які можуть зацікавити істориків та усіх, хто цікавиться таємницями минулого України.

Наприклад, серед представлених на виставці документів є судова справа Устима Кармалюка і метричний церковний запис про вінчання Михайла Коцюбинського з Вірою Дейшею, особова справа державного та громадського діяча Дмитра Марковича.

Цікавими відбитками своєї епохи слугують судова справа одного з фундаторів авіації – морського офіцера Олександра Можайського і документи про розстріл більшовиками відомої на Поділлі поміщиці і благодійниці княгині Марії Щербатової тощо.

Документи, представлені в експозиції, виставлені у вільному доступі. Їх можна побачити за посиланням на сайті Державного архіву Вінницької області.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.