Президент присвоїв почесні найменування військовим частинам ЗСУ

Президент Володимир Зеленський присвоїв почесні найменування військовим частинам ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідні укази №590/2020 - №593/2020 від 28 грудня опубліковані на сайті глави держави.

 

Президент, зокрема, "з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, а також ураховуючи зразкове виконання поставлених завдань та високі показники в бойовій підготовці", 1194-му окремому батальйону радіоелектронної боротьби Повітряних cил ЗСУ присвоїв почесне найменування імені отамана Кирила Бондарука.

76-му окремому полку зв'язку радіотехнічного забезпечення Повітряних сил ЗСУ присвоєно почесне найменування імені В'ячеслава Чорновола.

Крім того, 36-й шляхо-відновлювальний полк Державної спеціальної служби транспорту отримав почесне найменування "Конотопський", а 26-та окрема бригада Державної спеціальної служби транспорту – найменування "Дніпровська".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.