У Йорданії під час комунальних робіт виявили давньоримські лазні

У столиці Йорданії під час комунальних робіт випадково знайшли залишки давньоримських лазень — вони були розташовані в метрі під асфальтом. Знахідка поставила перед владою дилему — зберегти археологічну місцину або забезпечити місто Амман сучасною системою захисту від паводків.

Про це повідомляє Reuters.

 

Урядовий комітет роздумує над питанням, продовжувати комунальні роботи з будівництва підземного каналу для позбавлення міста від надлишку ґрунтових вод чи розширити дослідження давніх лазень.

Залишки печей є ознакою складної системи опалення, яку раніше не знаходили в залишках давнього міста Філадельфія, на яких побудований сучасний Амман.

"Ми знайдемо баланс у потребах міста — щоб захистити його від затоплення та вберегти старожитності під вулицями. Амман був одним із найбільших римських міст і мав одну з найбільших лазень… Де б ти не копав у Аммані, знайдеш античність", — заявив голова Міністерства старожитностей Йорданії Язід Елаян.

Допоки уряд не прийняв рішення, що робити зі знахідками, будівництво підземного каналу припинили.

Амман — давнє місто, в якому досі можна побачити багато слідів римської цивілізації, від амфітеатру на шість тисяч глядачів до монументального фонтану Німфей та храму Геракла на одному з найвищих пагорбів йорданської столиці.

Погіршення інфрастуктури та безсистемне містобудування отруюють велике місто, в якому над п'ятьма шарами давніх цивілізацій — аммонітської, моавітської, римської, грецької та ісламської — мешкають близько чотирьох мільйонів людей.

Міські чиновники вже висловили побоювання, що затримки в будівництві дренажної системи можуть призвести до затоплення центральної частини Амману цієї зими.

Місто переживає швидке розростання протягом останніх десятиліть — в основному завдяки хвилям біженців внаслідок арабо-ізраїльського конфлікту та регіонального неспокою, що перетворив заспане містечко в один з найбільших близькосхідних мегаполісів.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.