АНОНС: онлайн-дискусія "Декомунізація. Місія виконана?"

У вівторок, 8 грудня о 19 годині відбудеться онлайн-дискусія про декомунізацію

8 грудня 2013 року мітингарі знесли "головного Леніна країни" – пам'ятник на бульварі Шевченка. Запущену цим вчинком всеукраїнську ланцюгову реакцію нарекли Ленінопадом. 
Чи достатньо покаране зло тоталітаризму та чи достатньо лише покарання для успішного розвитку суспільства та держави?
 
Автор малюнка – Дмитро Скаженик
У дискусії візьмуть участь:
- Володимир В'ятрович, Народний депутат, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014–2019 роках;
- Леонід Марущак, учасник ініціативи "DE NE DE" з переосмислення радянської культурноїх спадщини, керівник проекту "Музей відкрито на ремонт";
- Вадим Поздняков, харківський громадський діяч, співзасновник проєкту "Декомунізація. Україна"
- Сергій Рябенко, співавтор пакету законів із декомунізації;
- модерує Северин Наливайко – журналіст, комунікаційник Національного музею Революції Гідності.
Дивіться дискусію на сайті maidanmuseum.org та на сторінках у мережі Facebook: Національний музей Революції Гідності й Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.