Не лише проспект Бандери: УІНП готує апеляцію на рішення суду щодо перейменування вулиць

Український інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду Києва від 28 січня про скасування перейменування низки вулиць Києва та підтримає Київську міську раду в суді.

Про це повідомляється на сайті Інституту.

 

В УІНП нагадали, що суд скасував рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559, яким вона перейменувала низку вулиць: вулицю Баумана на Януша Корчака у Шевченківському районі, вулицю Кутузова на Генерала Алмазова, вулицю Суворова на Михайла Омеляновича-Павленка, провулок Кутузова на провулок Євгена Гуцала (усі три – у Печерському районі), проспект Московський на Степана Бандери в Оболонському та Подільському районах.

"Йдеться не лише про проспект Степана Бандери, а про цілу низку вулиць, які були перейменовані на честь абсолютно різних історичних постатей – від військових Армії УНР, як от Олексій Алмазов та Михайло Омелянович-Павленко, до письменника-шістдесятника Євгена Гуцала та відомого лікаря, педагога й гуманіста Януша Корчака, який загинув від рук нацистів.

Усі перейменування без винятку потрапили під рішення суду. Інститут готується подати апеляційну скаргу", - заявив голова УІНП Антон Дробович.

Він також провів паралелі з судовими процесами довкола перейменування проспекту Маршала Жукова на проспект Петра Григоренка у Харкові. "Ми вже мали рішення судів першої інстанції, які потім скасовують апеляційні суди", - зазначив голова УІНП.

В Інституті національної пам'яті також нагадали, що 5 червня 2019 року Окружний адмінсуд Києва вже скасовував рішення про перейменування Московського проспекту і проспекту Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича.

У відповідь на апеляцію, подану УІНП, Київською міською радою та Всеукраїнським об'єднанням "Свобода", Шостий апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Київської міської ради про перейменування цих проспектів. Проте суд першої інстанції не взяв цю постанову до уваги, хоча Київська міська рада долучила її до матеріалів справи в останньому судовому процесі.

Поки що рішення ОАСК від 28 січня 2021 року не набрало законної сили. Подати апеляцію можна впродовж 30 днів.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".