Не лише проспект Бандери: УІНП готує апеляцію на рішення суду щодо перейменування вулиць

Український інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду Києва від 28 січня про скасування перейменування низки вулиць Києва та підтримає Київську міську раду в суді.

Про це повідомляється на сайті Інституту.

 

В УІНП нагадали, що суд скасував рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559, яким вона перейменувала низку вулиць: вулицю Баумана на Януша Корчака у Шевченківському районі, вулицю Кутузова на Генерала Алмазова, вулицю Суворова на Михайла Омеляновича-Павленка, провулок Кутузова на провулок Євгена Гуцала (усі три – у Печерському районі), проспект Московський на Степана Бандери в Оболонському та Подільському районах.

"Йдеться не лише про проспект Степана Бандери, а про цілу низку вулиць, які були перейменовані на честь абсолютно різних історичних постатей – від військових Армії УНР, як от Олексій Алмазов та Михайло Омелянович-Павленко, до письменника-шістдесятника Євгена Гуцала та відомого лікаря, педагога й гуманіста Януша Корчака, який загинув від рук нацистів.

Усі перейменування без винятку потрапили під рішення суду. Інститут готується подати апеляційну скаргу", - заявив голова УІНП Антон Дробович.

Він також провів паралелі з судовими процесами довкола перейменування проспекту Маршала Жукова на проспект Петра Григоренка у Харкові. "Ми вже мали рішення судів першої інстанції, які потім скасовують апеляційні суди", - зазначив голова УІНП.

В Інституті національної пам'яті також нагадали, що 5 червня 2019 року Окружний адмінсуд Києва вже скасовував рішення про перейменування Московського проспекту і проспекту Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича.

У відповідь на апеляцію, подану УІНП, Київською міською радою та Всеукраїнським об'єднанням "Свобода", Шостий апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Київської міської ради про перейменування цих проспектів. Проте суд першої інстанції не взяв цю постанову до уваги, хоча Київська міська рада долучила її до матеріалів справи в останньому судовому процесі.

Поки що рішення ОАСК від 28 січня 2021 року не набрало законної сили. Подати апеляцію можна впродовж 30 днів.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття